Існує декілька причин провалу представленого в Лугано Плану відновлення України. Про це пише Андрій Длігач у статті «Від Луганського провалу до Українського прориву».
1. Відсутність візії
Мав бути проведений сценарний аналіз. Цільові показники мали бути результатом соціально-економічного моделювання (як це відбувалося під час роботи над Національною економічною стратегією). Проте всього цього не було зроблено.
2. Відсутність справжнього лідерства
Співголовами Національної Ради з відновлення булі призначені Андрій Єрмак (керівник ОП) і Денис Шмигаль (прем’єр-міністр). Пізніше долучено і третього співголову – Руслана Стефанчука (спікера ВР). Але насправді всю координацію перебрав на себе секретар Національної ради Данило Гетманцев.
3. Методологічна помилка
Відсутність на державному рівні стратегування є чи не найбільшою нашою помилкою з моменту отримання незалежності.
4. Зухвалість, але відсутність заявлених амбіцій
Переважна більшість проєктів, виступів, ідей – вчорашні і вторинні. За низького рівня обґрунтування задекларованих фінансових потреб.
5. Неузгодженість державних політик
6. Вульгаризована інклюзивність
Масштабні за обсягом і хибні за методологією напрацювання спільних урядових, експертних і громадських груп залишилися документами, а міжнародним партнерам секретар Національної ради презентував інший документ, а саме напрацювання окремої експертної команди.
7. Нехтування конкретикою
За амбітними планами була забута програма Швидкого відновлення (Fast Recovery). Через що де-факто Україна не отримала не лише гарантій щодо 750 млрд доларів на повний План, але й навіть так потрібні 17 млрд. доларів для поточного відновлення (на 2023 рік ця цифра скорочена до 14 млрд).
8. Концентрація на відновленні
Не повинно бути протиріч між відбудовою, євроінтеграцію та модернізацією.
З іншими матеріалами автора можна ознайомитися за посиланням.