Міністр юстиції Денис малюська вважає, що судовий процес за позовом шести офшорних компаній, пов'язаних із братами Суркісами, до «Приватбанку» має ознаки «договорняка».
«Тихенький договірняк на мільярди гривень. У головних ролях: судді, олігархи й "активісти". І ризик перетворення України на арену боїв без правил», - написав голова Мін'юсту на своїй сторінці у Facebook, коментуючи судове засідання, що відбулося 14 серпня.
Міністр нагадав, що позивачі наполягають, щоб суд зобов'язав «Приватбанк» обслуговувати їх депозити, відкриті до націоналізації банку.
«Приватбанк», у свою чергу, вказує на неможливість цього, так як цих депозитів уже немає: вони були конвертовані в акції банку в рамках процедури визнання банку неплатоспроможним.
Печерський суд вже зобов'язав «Приватбанк» у рамках забезпечення позову обслужити депозити Суркісів, але банк не зміг виконати це рішення через відсутність тих самих депозитів.
Малюська вважає, в процесі були задіяні всі можливі судові маніпуляції:
- формальним відповідачем вказано фізичну особа для зміни підвідомчості справи;
- маніпуляція з судовим збором (позов не про стягнення коштів, а про обслуговування депозитів);
- маніпуляція з вибором судді (ідентичні заяви подавались одне заодною, поки система не розписала справу на певного суддю);
- маніпуляція зі способом забезпечення (забезпечення було практично ідентичним позовним вимогам).
«Зараз суд розглядає питання законності та обгрунтованості останньої і найбільш нахабною маніпуляції: позивачі просять встановити порядок виконання постанови про забезпечення, якою стягнути тіло депозитів і нараховані відсотки на користь позивачів. Тобто, в якості забезпечення суд просять стягнути кілька мільярдів з «Приватбанку» на користь шести британських компаній, заснованих офшорами з Британських Віргінських островів ", - обурився голова Мін'юсту.
Він підкреслив, що клопотання позивачів виходить за рамки цивільного процесуального кодексу, а також унеможливлює подальше виконання рішення суду.
Адже якщо ці кошти стягнути з «Приватбанку», то банк, у разі задоволення позову, ніколи не зможе обслуговувати їх як депозити. Так як позовні вимоги заявлені не як стягнення коштів, а як зобов'язання обслуговувати депозити.
На думку Малюськи, «виглядає весь цей процес вкрай погано». Зокрема, через те, що суд, замість того, щоб просто відхилити позов, тримає "драматичну паузу", намагаючись уникати будь-яких процедурних порушень процесуальних прав відповідачів
«Очевидно, очікується, що апеляційну скаргу подавати будуть саме вони, а не позивачі», - констатував міністр.
Він також звернув увагу на те, що слухання було призначене на кінець робочого дня, в п'ятницю, серед серпня в період відпусток - ймовірно, в розрахунку на мляву реакцію публіки. До того ж справу поставили слухати останньою, що вказувало на готовність «слухати справу хоч до ночі і таки отримати результат».
Незважаючи на неявку двох відповідачів, судді заслухали кілька клопотань і одне відведення і тільки після цього, не заслухавши думку учасників процесу, відклали слухання у зв'язку з тим, що відповідачі не були належним чином повідомлені про засіданні у справі.
У червні Велика палата Верховного суду частково задовольнила касаційну скаргу Нацбанку, Кабміну і Приватбанку,скасувавши рішення судів нижчих інстанцій за позовом сім'ї Суркісів про скасування рішень НБУ про визнання їх пов'язаними з Приватбанком особами та визнання недійсними договорів обміну їх коштів в банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн.
Тим часом Приватбанк звернувся до правоохоронних органів за правовою оцінкою дій держвиконавця. Оскільки банк 5 травня отримав чотири нові постанови про примусове виконання рішення суду від 9 лютого 2017 року про виплату на користь шести офшорних компаній братів Суркісів більше $ 250 млн.