Від впровадження накопичувальної пенсії в Україні виграють всі учасники накопичувальної системи, окрім пенсіонерів та держави. Про це в коментарі ZN.UA зазначив директор Інституту розвитку територій, автор та співавтор ряду законопроєктів з питань реформування місцевого самоврядування, бюджету та державних закупівель Юрій Ганущак.
"Роботодавці - відстояли ставку ЄСВ, яка є одною з найнижчих в Європі й забезпечує відповідно, нікчемний рівень пенсій. Страхові компанії - отримали можливість наживатись на бюджеті. Загалом в законопроєкті враховані інтереси всіх зацікавлених сторін, крім … майбутніх пенсіонерів. Ну і держави, звичайно", - підкреслив експерт.
Він звернув увагу на ті міни уповільненої дії, що закладені в саму концепцію законопроєкту №9212, яким передбачається запровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи:
- Застрахованих українців змусять укладати договори.
"Суть цих договорів буде зрозуміла пересічному українцеві рівно настільки, наскільки була зрозуміла суть приватизаційних ваучерів в період первинного накопичення капіталу в 90-і роки. Умови договору не регламентуються законом", - зазначив експерт.
- Не встановлено мінімальний розмір пенсій, які мають бути гарантовані в прив’язці до інфляції чи середньої по Україні заробітної плати, умови її індексації.
- Термін дії договору визначено не менше 10 років.
"А далі що? Тобто кошти вибрані, дія договору закінчилась – пора на цвинтар? Розрахунок на те, що держава змушена буде утримувати таких пенсіонерів за рахунок соціальної допомоги. Як у Чилі, де розрекламована накопичувальна система завершилась пенсійними бунтами", - наголосив Юрій Ганущак.
За його словами, накопичувальна система, до якої хочуть змусити українців – це класична фінансова піраміда довжиною в 40 років. І це продемонстрував вже досвід інших країн.
"При її запровадженні в усіх країнах спочатку співвідношення тих, хто платить і тих, кому потрібно вже платити пенсію, дуже велике – не менше 10:1, як було в тих же Чилі", - зазначив експерт.
До того ж в Україні перші п’ять років кошти з накопичувальних фондів не будуть платитись взагалі.
"Бо особи старші 55 років не беруть участі в цій системі. Додатковий ефект – принаймні п’ять років неможливо буде оцінити, а скільки ж реально було накопичено коштів на рахунку новоспеченого пенсіонера і як це співвідноситься з іншими інвестиційними інструментами, наприклад, строковим депозитом", - наголосив він.
При цьому, аналіз діяльності існуючих недержавних добровільних пенсійних фондів показує, що акумуляція коштів не покриває навіть рівня інфляції.
Нагадаємо, законопроєкт №9212, яким передбачається запровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи, насправді має на меті створити схему, що дозволить "освоювати" мільярди пенсійних коштів, яких в пенсійній системі крутяться близько 600 млрд грн. Розплачуватися за цю схему будуть ще наші діти.
Зберігати постійний рівень акумуляції заощаджень протягом мінімум 40 років при глобальних кризах кожні 20 років - майже неможливо. При цьому, якщо у випадку бізнес-середовища, яке буде залучене до функціонування накопичувальної системи, проглядає інтерес до пенсійних внесків - адже це можливість отримати дешевий позичковий ресурс, то для майбутніх пенсіонерів основна проблема — принаймні збереження вартості заощаджень, які вони вкладатимуть у свою майбутню старість. Читайте про це в матеріалі Юрія Ганущака на ZN.UA - "Пенсійна система хвора, але накопичувальний рівень — не ліки".