Інфляція за підсумками року перевищить прогнози, оскільки відбувається посилення тиску на ціни все ширшого переліку товарів та послуг. Про це заявили у Нацбанку за підсумками засідання правління банку.
"Інфляція знижується повільно внаслідок низки чинників. Зокрема, посилюється тиск на ціни все ширшого переліку товарів та послуг споживчого набору через вторинні ефекти від подорожчання продовольчих товарів та енергоносіїв", - зазначили у НБУ.
Також, констатують в НБУ, інфляцію підживлює збільшення витрат бізнесу на логістику та оплату праці.
Реалізуються й додаткові проінфляційні ризики, у тому числі посилення геополітичної напруги, світові ціни на газ і продовольство, прискорення глобальної інфляції, що знижує інтерес інвесторів до активів країн із ринками, що розвиваються (серед яких і Україна).
"У результаті поточна траєкторія інфляції залишається вищою, ніж передбачалося жовтневим макропрогнозом Національного банку", - повідомили у НБУ.
Водночас низхідна інфляційна динаміка в Україні зберігається.
У жовтні темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 10,9% у річному вимірі. За оцінками Національного банку, в листопаді інфляція також знижувалася. Це зумовлювалося:
- вичерпанням низької бази порівняння минулого року;
- кращими врожаями в поточному році;
- адміністративними рішеннями щодо тарифів житлово-комунального господарства;
- зміцненням обмінного курсу гривні в попередні місяці;
- впливом попередніх рішень Національного банку з посилення монетарної політики.
Згідно з прогнозами НБУ, інфляція продовжить поступово знижуватися наприкінці цього року та впродовж усього 2022 року.
"Рекордні цьогорічні врожаї та корекція світових цін сприятимуть сповільненню продовольчої інфляції. Навесні наступного року після завершення опалювального сезону також очікується зниження цін на газ у Європі. Це сприятиме й зниженню собівартості виробництва товарів і послуг в Україні", - зазначають в Нацбанку.
Фундаментальний інфляційний тиск також поступово послаблюватиметься.
"Цьому сприятимуть очікуване сповільнення темпів зростання зарплат у наступному році та подальші ефекти від посилення монетарної політики Національним банком" - стверджують в Нацбанку.
Як писала ZN.UA, занепокоєння прискоренням інфляції дедалі більше контрастує із стоїчним поглядом багатьох центробанкірів на перехідний характер інфляційного сплеску кінця 2020-го — 2021 року.
Ще не очевидні бульбашки, але явно перегрітий фінансовий сектор порівняно зі скромними даними з відновлення економіки багатьох країн сигналізує про те, що лікувати м’якими монетарними умовами пацієнта, що страждає від розриву ланцюгів постачань, є певною стереотипною реакцією на очікування політиків щодо всесильності центробанків.
Відхилення інфляції від цілі в Україні вже традиційно викликає стурбованість адекватністю обраного монетарного режиму. Читайте про це в матеріалі члена Ради НБУ Віктора Козюка - "Інфляційне "неподобство".