Досить довго санкції були улюбленою дипломатичною зброєю США. Реакція адміністрації Джо Байдена на російське вторгнення в Україну була яскравим прикладом. Вашингтон негайно запровадив низку каральних заходів проти Москви, закликаючи інші уряди зробити те ж саме.
Те, що санкції стали популярним інструментом для політиків США, має сенс. Вони заповнюють прогалину між порожніми дипломатичними заявами і військовим втручанням. Однак, золоті часи американських санкцій можуть скоро закінчитися, - пише в статті для Foreign Affairs директор з глобальних передбачень в the Economist Intelligence Unit Агата Демаре.
Вона пояснює, що оскільки Вашингтон почав все більше покладатися на санкції, багато держав-парій почали вживати заходів, щоб захистити свої економіки від американських обмежень. Впродовж останнього десятиліття відбулися три події, які переконали їх в необхідності зробити це. В 2012 році США відрізали Іран від системи SWIFT, позбавивши його можливості проводити майже всі міжнародні платежі. Цей крок повинен був фінансово ізолювати Тегеран. Інші вороги США зауважили це, припустивши, що вони можуть бути наступними. Потім в 2014 році західні країни запровадили санкції проти Росії після анексії Криму, змусивши Москву зробити економічну автономію своїм пріоритетом. І, нарешті, в 2017 році Вашингтон почав торговельну війну з Пекіном, яка пізніше розширилася на технологічний сектор. Обмеживши експорт американських напівпровідників в Китай, США дали зрозуміти ворогам, що вони можуть втратити доступ до критично важливих технологій.
«Ці три епізоди спровокували виникнення нового феномену - стійкості до санкцій. Можливість США запроваджувати санкції проти інших країн спирається на домінування долара і на американський нагляд за глобальними фінансовими каналами. Тому логічно, що вороги США будуть шукати фінансові інновації, щоб скоротити цю американську перевагу. Все більше такі країни укладають угоди про валютні свопи, будують альтернативи SWIFT і запускають цифрові валюти», - пише експерт.
Тверда валюта
Демаре пише, що в застереженнях про негативний вплив зловживання санкціями немає нічого нового. В 1998 році президент США Білл Клінтон нарікав, що його країна надто покладається на такі обмеження. Він був стривожений, що Америка ризикує справити враження, «що ми хочемо обкласти санкціями всіх, хто з нами не згоден».
На той час такі страхи були перебільшенням. США все ще були домінуючою економічною силою, а санкції здавалися ефективним інструментом. Наприклад, в кінці 1990-х вони переконали правителя Лівії Муаммара Каддафі видати підозрюваних в організації двох вибухів на борту літаків і погодитися на ліквідацію лівійського ядерного і хімічного арсеналів. Але з того часу санкції застосовували дедалі частіше. І вороги США відреагувати превентивними заходами, щоб обійти потенційні покарання.
Один із способів захиститися від санкцій, до якого вдаються країни, - це створити двосторонні валютні свопи, які дозволяють їм обійтися без американського долара. Угоди про валютні свопи з’єднують центральні банки країн напряму, відкидаючи необхідність використовувати валюту третьої сторони для торгівлі. Китай із задоволенням використовує цей інструмент, уклавши необхідні угоди з більш ніж 60 країнами, серед яких Аргентина, Пакистан, ПАР, Південна Корея, Туреччина і ОАЕ. Мета Пекіна чітка: дозволити китайським компаніям обходити американські фінансові канали, коли вони хочуть.
В 2020 році більше половини китайської торгівлі з Росією спиралася на розрахунки в інших валютах замість американського долара. Тож більша частина торговельного обміну між країнами стала захищеною від санкцій США. Демаре зауважує, що розробка платіжних каналів між Росією і Китаєм в рублях і юанях не повинна дивувати. В березні 2020 року ШОС зробив пріоритетним завдання розробки платежів за допомогою локальних валют, щоб обійти долар і американські санкції. Автор вказує на катастрофічний стан відносин між Вашингтоном і Пекіном. Тому не дивно, що Китай все більше хоче позбутися долара. Але і союзники США теж укладають угоди про валютні свопи. В 2019 році Індія купила у Росії системи С-400, заплативши Москві 5 мільярдів доларів. І це не спровокувало запровадження американських санкцій. Але Кремль і Нью-Делі підписали угоду про валютний своп ще в часи СРСР. Індія купила російські ракети, заплативши рублями і рупіями. І це дозволило уникнути санкцій США, які могли б заблокувати продаж.
Інший спосіб захисту від санкцій - це розробка незахідних платіжних систем. Поки країни використовують західні фінансові канали, зокрема систему SWIFT, вони не будуть в безпеці від тиску санкцій. Повне відключення від SWIFT - це «ядерний варіант» в економічному арсеналі Америки. Його застосовували лише один раз, проти Ірану. Китай і Росія активно готують свої альтернативи на випадок, якщо Захід вирішить відрізати і їх.
Китайська альтернатива називається «Транскордонна міжбанківська платіжна система» (CIPS). Вона поки не рівня SWIFT. В 2021 році через CIPS було проведено трансакцій на 12 трильйонів доларів. Така кількість платежів проходить через SWIFT всього за три дні. Крім того, CIPS зосереджений на платежах в юані, на який припадає менше 10% глобального фінансового сектору. Також SWIFT глобоко інтегрований в глобальну фінансову мережу. І міжнародні фінансові інститути навряд чи відмовляться від нього на користь нового і політизованого інструменту.
«Але саме існування CIPS - це вже перемога для Москви і Пекіну. Їхня мета - побудувати робочу альтернативу SWIFT, а не найбільшу платіжну систему. Для Китаю і Росії важливо те, що близько 1300 банків у понад 100 країнах приєдналися до системи. Якщо Пекін і Москву відріжуть від SWIFT, в них вже є запасний варіант. Китайська сторона колись може змусити компанії використовувати CIPS, якщо вони хочуть мати доступ до китайського ринку. Зробивши це, Китай наростить можливості відрізати країни від платежів в юанях і китайської економіки, так само, як США може відрізати їх від платежів в доларах і американської економіки», - пояснює автор.
Третій інструмент, який використовують країни, щоб обійти санкції, - це електронні валюти. В цьому полі Китай має лідерську позицію. Близько 300 мільйонів китайців вже використовують цифровий юань у більш ніж 20 містах включно з Пекіном, Шанхаєм і Шеньчженем. Ці цифрові гроші випускає китайський Центробанк. Вони зберігаються на телефонах китайських громадян. Зимова Олімпіада в Пекіні стала випробувальним майданчиком для нової валюти. В Олімпійському містечку всі платежі проводилися або за допомогою карт Visa, або цифрового юаня. Механізм швидко набирає масштабів. І в 2030 році мільярд людей будуть використовувати електронну китайську валюту.
«Цифровий юань захищений від санкцій. США жодним чином не можуть обмежити використання віртуальної монети, яку випустив центральний банк іншої країни. Ця електронна валюта також дає можливості для стеження. Китайські спецслужби можуть відстежувати цифрові трансакції, щоб виявити підозрілі закономірності (або інші операції офіцерів іноземної розвідки на китайській території)», - пояснює Демаре.
Китай також сподівається, що цифровий юань буде привабливим в усьом світі. В 2021 році Пекін запустив партнерські проекти з ОАЕ і Таїландом, щоб налаштувати можливість проводити експортні угоди в цифрових юанях. Зважаючи, що Китай - найбільший торговельний партнер більшості країн, коло користувачів такої валюти може розширитися.
Це кінець?
Автор пояснює, що окремо угоди про валютні свопи, альтернативні платіжні системи і цифрові валюти не сильно вплинуть на ефективність санкцій США. Але в поєднанні ці інновації дають країнам можливість проводити транзакції через захищені від санкцій канали. На думку Демаре, ця тенденція здається незворотною.
«Немає причин вважати, що відносини Вашингтона з Пекіном чи Москвою найближчим часом покращаться. Більш вірогідний сценарій говорить, що все стане гірше. Тож Пекін і Москва посилять свої зусилля в захисті від санкцій», - вважає вона.
Фрагментація фінансової сфери загрожує американській дипломатії і національній безпеці. Окрім підриву ефективності санкцій поява захищених від них фінансових каналів буде означати, що у спроб США виявити зловісну глобальну активність з’являться сліпі зони. Відстеження підозрілих фінансових трансакцій між конкретними країнами критично важливе для боротьби з тероризмом і розповсюдженням ядерної зброї.
«Все це означає, що за десятиліття односторонні санкції США будуть не дуже болючими. Багатосторонні заходи, які б підтримали Японія, США, країни ЄС і інші уряди-однодумці, можуть стати найкращою альтернативною», - вважає Демаре.
Такі санкції важче схвалити, але їх також значно важче обійти. Навіть Китай не може дозволити собі втратити доступ до європейського, американського і японського ринків одночасно.