З ефективним обмеженням цін на нафту, яке просувають країни G7, чи без нього, головний сценарій на 2023 рік говорить, що Росія буде продавати менші об’єми газу і нафти за нижчими цінами.
«Дані за третій квартал вказують на цю тенденцію. Але рубль не знецінився», - йдеться в статті колишнього аналітика Eurasia Group і експерта Atlantic Council Чальза Лічфілда.
Він нагадує про жорсткі економічні заходи, які Росія запровадила у відповідь на західні санкції, які були схвалені після початку російського вторгнення в Україну. Зокрема, Москва встановила контроль над капіталом. Лічфілд визнає, що ці кроки дозволили російській економіці витримати удар і пом’якшити наслідки. Однак, це не означає, що спеціальні заходи, запроваджені на початку війни, були успішними там, де політика щодо резервів і валютного курсу зазнавала невдачі до 2014 року.
«Центральний банк Росії буде змушений дозволити рублю знецінитися, щоб нижчі доходи від експорту конвертувалися в потрібну кількість рублів. Попри обачність у процесі зняття контролю капіталу, Центробанку буде важко пом’якшити перехід до слабшого рубля», - пояснює автор.
Два головні інструменти в його розпорядженні - резерви і процентні ставки - зараз нижчі, ніж вони були до вторгнення. До війни проти України російський Центробанк міг використовувати свої величезні резерви (четверті у світі), щоб купувати рублі і таким чином пом’якшувати знецінення національної валюти.
Це був доволі ефективний інструмент, який, однак, не міг компенсувати вплив коливання нафтових цін на обмінний курс рубля. Експерт Atlantic Council підрахував, що в середньому 15%-е падіння цін на нафту призводить до знецінення рубля на 5% у співвідношенні до долара і євро. Продаж валютних резервів дозволяв пом’якшити цей ефект менш ніж на третину. Тож знецінення національної валюти Росії відбулося все одно, коли ефект від політичних рішень вичерпував себе. Але так було до того, як уряди на Заході запровадили санкції і заблокували доступ Центробанку РФ до резервів, які зберігаються в їхніх країнах.
Автор пояснює, що безперешкодний доступ до великих валютних резервів робив банк надзвичайно надійним кредитором для національної банківської системи. Ніщо не заважає російському Центробанку позичати більше рублів. Але йому також дуже важливо уникнути виникнення враження, ніби в умовах високої інфляції він просто друкує купюри. Впродовж двох десятиліть до 2022 року він ніколи не видавав більше грошей (в рублях, євро і доларах), ніж в нього було в валютних резервах. В лютому і березні Центробанк Росії порушив це правило. Тоді видані суми перевищили на 75% ті резерви, до яких в нього все ще був доступ.
«В 2023 році баланси російських банків опиняться під стресом, оскільки вони нарешті оновлять оцінки своїх активів після місяців призупиненої анімації», - йдеться в статті.
Заступник голови «Банку Росії» Алєксєй Заботкін визнав, що заблоковані валютні резерви створюють додатковий тиск на другий інструмент, який є в розпорядженні його відомства - процентну ставку. За попереднє десятиліття банк перебрав на себе головну роль в диктуванні вартості позик через встановлення ключової процентної ставки, яка була запроваджена у вересні 2013 року. Лютий 2022 року продемонстрував, що цей інструмент може допомогти заспокоїти банківську систему. Але процентна ставка виявилася неефективною в пом’якшенні знецінення національної валюти.
Автор попереджає, що Центробанку Росії варто готуватися до труднощів у найближчому майбутньому.
«Йому бракує досить гострих інструментів, щоб пом’якшити перехід до слабшого рубля. Експансіоністські бюджети, як правило, збільшують інфляційні очікування. Центробанку також доведеться видавати більше грошей проблемним банкам, ніж в нього є в доступних резервах, що ще більше роздмухає очікування», - прогнозує експерт, додаючи, що 2023 рік буде набагато складнішим для російського Центробанку.