Коли на початку 2022 року Росія зосередила війська біля кордону з Україною, США, ЄС та їхні союзники сподівалися, що загроза широких санкцій може стримати вторгнення. Як тільки почалися бойові дії, з'явилося відчуття, що санкції можуть спричинити негайну економічну кризу в Росії і швидке завершення війни. Зараз, коли бойові дії тривають вже другий рік, нове припущення полягає в тому, що тривалі санкції, включно з обмеженнями на основний російський імпорт, матимуть кумулятивний ефект і врешті-решт змусять главу Кремля Владіміра Путіна обирати між продовженням війни і порятунком своєї економіки. Однак подальше посилення тиску несе ризики і для тих, хто запроваджує санкції, пише Bloomberg.
Наскільки широкими є санкції?
Станом на травень, за даними моніторингової компанії Castellum.AI, США запровадили санкції проти понад 3600 фізичних та юридичних осіб, кораблів та літаків. Під американські санкції потрапили десять найбільших російських банків, військові виробники та урядові лідери аж до Путіна.
Деякі з цих обмежень були запроваджені ще у 2014 році, коли РФ анексувала український Крим. Станом на травень кількість санкцій ЄС перевищила 1 700. Серед інших країн, які запровадили санкції проти Росії, - Швейцарія, Канада, Велика Британія та Австралія.
Що передбачають санкції?
Наймасштабніші і найпослідовніші санкції включають скоординоване блокування західними урядами близько 300 мільярдів доларів активів російського Центрального банку, що зберігаються за кордоном, і заборону на транспортування нафти РФ у будь-яку точку світу за допомогою західних послуг, таких як страхування або доставка, якщо тільки вона не продається за ціною нижче 60 доларів за барель.
Існують також обмеження на експорт технологій, що використовуються у військових цілях. Додаткові, більш типові санкції включають заморожування активів, банківські та торговельні обмеження, а також інші фінансові санкції проти російських фізичних та юридичних осіб.
Якого ефекту досягли санкції?
Санкції призвели до того, що валовий внутрішній продукт Росії у 2026 році може скоротитися на 8% порівняно з його траєкторією до початку війни. Це різниця у 190 мільярдів доларів, що приблизно дорівнює річному ВВП таких країн, як Угорщина чи Кувейт. Однак загальне падіння у 2022 році - 2,5% за даними Центрального банку, було значно нижчим за 10% обвалу, який прогнозували деякі аналітики.
У перші місяці 2023 року з'явилися ознаки того, що санкції кусаються сильніше. Доходи Росії від продажу нафти в квітні становили лише третину від того, що було роком раніше, а профіцит поточного рахунку платіжного балансу - різниця між експортом та імпортом, скоротився більш ніж на 51 мільярд доларів за перші три місяці 2023 року порівняно з попереднім роком. Окрім боротьби з економічними наслідками санкцій, Росія докладає багато зусиль, щоб поповнювати запаси збройних сил, частково через дефіцит зброї та боєприпасів.
Як РФ бореться з санкціями?
Використовуючи уроки після запровадження санкцій 2014 року, наближені до Путіна технократи захистили економіку від руйнування, відклавши непередбачувані доходи від продажу енергоносіїв і зробивши Росію менш залежною від деяких видів імпорту.
РФ почала повномасштабне вторгнення з низьким державним боргом, позитивним платіжним балансом і Фондом національного добробуту, переповненим готівкою. Крім того, контроль Росії над важливими природними ресурсами - головними з яких є нафта і газ, означав, що прихильники санкцій повинні були діяти обережно, щоб уникнути негативних наслідків для власної економіки.
Європейські країни розробили систему нормативних актів, яка має дозволити російським енергоносіям надходити до країн, що розвиваються, зменшуючи, але не припиняючи доходи, які отримує Кремль. Деякі з найбільш густонаселених країн світу продовжують торгувати з Росією, яка також обходить багато експортних обмежень через треті країни.
Хто досі торгує з РФ?
Коли продажі нафти РФ до Європи впали, Індія, яка має тісні оборонні зв'язки з Москвою, виступила в ролі покупця. Туреччина, Китай, Казахстан і Об'єднані Арабські Емірати постачають до Росії більше напівпровідників, інтегральних схем та інших технологій, які США та їхні союзники намагалися заблокувати за допомогою санкцій. Китай став найбільшим торговельним партнером Росії у 2022 році, забезпечивши понад третину імпорту країни.
Які перспективи?
США та їхні союзники хочуть посилити боротьбу з обходом та ухиленням від санкцій і торговельних обмежень, особливо через треті країни. Одним із можливих кроків може бути посилення так званих вторинних санкцій проти третіх сторін - наприклад, компаній, що базуються в Туреччині чи Китаї, за ведення бізнесу з російськими особами чи організаціями, що потрапили під санкції.
Це те, що США зробили у випадку з Північною Кореєю та Іраном. Однак у випадку з Росією існує небезпека, що вторинні санкції можуть спричинити конфлікт між дружніми країнами, такими як США та Індія, а також ускладнити і без того напружені відносини з Китаєм.
Кожен ввезений у РФ китайський або американський чіп і напівпровідник, кожна поставлена в країну-агресорку пральна машина означають, що в росіян з'явилася ракета, яка може вбити українську дитину, і високотехнологічна начинка у гвинтокрила або танка, які вбиватимуть наших солдатів. Але що роблять Київ та його західні партнери, аби не допустити ввезення до РФ високотехнологічної продукції? Про це – у статті Володимира Кравченка "Забити наглухо чорний хід: як заборонити Росії обходити санкції".