14 грудня в Амстердамі має відбутися суд, у якому вирішуватиметься доля археологічних шедеврів, що були надані для виставки в музеї Алларда Пірсона чотирма кримськими музеями. Юридично ці експонати є власністю Музейного фонду України.
Чому Крим? Земля цього мальовничого куточка ховає культурні напластування, які залишили по собі найрізноманітніші племена і народи. Крим був заселений сотні тисяч років тому. У льодовиковий період він був частиною материкової України, а півостровом став лише 7600 років тому. Найцікавіша історія розпочалася у писемний період. Півострів протягом багатьох століть був розташований на перетині двох великих культур: кочовиків євразійських степів, що розкинулися аж до Алтаю і Монголії, та античних цивілізацій Середземномор'я. Завдяки давньогрецьким історикам ми можемо уявити етнічні процеси, які відбувалися на кримській землі, і дізнатися про численні народи, які змінювали один одного в давнину.
Найдавнішим людом, який населяв гірський Крим, були таври. Їхніми степовими сусідами стали кіммерійці, які прийшли з півдня України. У середині І тис. до н.е. до Криму мігрували колоністи з Греції, які заснували на Керченському півострові міста, що ввійшли до величезного Боспорського царства. На заході Криму було засноване ще одне давньогрецьке місто-держава - Херсонес Таврійський. Тим часом з Подніпров'я до Криму ввірвалися войовничі степові номади - скіфи - і заснували тут свою державу зі столицею Неаполь Скіфський. На початку нової ери до Криму переселяються нові кочовики - сармати. У цей самий час давньогрецькі кримські міста були завойовані Римською імперією. Доба "Великого переселення народів" викликала нову хвилю міграцій. У ІІІ ст. давньогерманські племена остготів засновують свою державу в Криму і Подніпров'ї.
А вже сотню років по тому дикі орди гунів - кочовиків, що прийшли з Монголії і захопили південь Східної та Центральної Європи, зруйнували й "Готську імперію". З середини І тис. панування над півостровом перейшло до Візантійської імперії, яка стала наступницею Великого Риму. А далі хто тільки не поселявся на півострові: хазари, адиги, половці, печеніги, генуезці, вірмени, монголи. У XIII-XVII ст. з осілих у Криму тюркських народів - переважно половців, нащадків гунів, хазар та печенігів, а також дотюркського населення - сформувався новий етнос - кримці, або кримські татари. 1441 року вони заснували свою державу - Кримське ханство, яке незабаром стало васалом Османської імперії. На сьогодні кримські татари та нечисленні караїми є єдиними корінними народами Криму.
Безцінні артефакти зберігалися у кримських музеях.
2013 року випала нагода ознайомити з кримськими експонатами європейських поціновувачів. На основі Кримського республіканського краєзнавчого музею, Бахчисарайського і Керченського історико-культурних заповідників та Національного заповідника "Херсонес Таврійський" було створено виставку під назвою "Крим. Золотий острів у Чорному морі", яка проходила у Бонні й Амстердамі. Для "підкріплення" було залучено золоті витвори мистецтва, які зберігаються у Музеї історичних коштовностей України.
Отже, 2013 року в Ландесмузеї німецького міста Бонн було відкрито виставку археологічних експонатів, яка охоплює період від початку грецької колонізації (VI ст. до н.е.) до раннього Середньовіччя. У ній відобразилася драматична історія співіснування і боротьби давньогрецьких міських центрів і степових номадів. Кожен з народів залишав по собі своєрідні витвори мистецтва, які стали відомі людству завдяки важкій і копіткій праці археологів. На виставці представлено вироби, створені скіфськими, сарматськими та ранньосередньовічними - готськими й аланськими - майстрами. Але не всі експонати виконані з дорогоцінних металів - на виставці є також шедеври з каменю, кераміки і навіть з такого недовговічного матеріалу, як дерево.
Своєрідною емблемою виставки стало кам'яне зображення міфічної змієногої Апі - богині Землі, яку скіфи шанували як свою прародительку. Прабатьком скіфів, якщо вірити античним історикам, був сам Зевс.
Особливо привертають увагу знахідки зі знаменитого Усть-Альмінського некрополя - поховального комплексу скіфсько-сарматської доби (І-ІІІ ст. н.е.), який складається з кількох тисяч могил. Найчастіше померлих ховали цілими родинами у багатоярусних могильниках. Для особливо знатних одноплемінників будували склепи з катакомбами, поруч викопували могили для коней. Сармати з пошанівком прощалися зі своїми померлими, споряджали їх "необхідними" у потойбічному світі, а також красивими речами. Тут і вишуканий лакований античний посуд з фантастичними малюнками, і скляний та бронзовий посуд з Італії й Малої Азії, і розписні дерев'яні саркофаги й статуетки давньогрецьких богів, туалетне приладдя й зброя.
В одній з могил виявилися фрагменти дерев'яних шкатулок для косметичних засобів. Вони вкриті лаком з вишуканими кольоровим розписом. З'ясувалося, що шкатулки були привезені до Криму з Китаю славнозвісним "шовковим шляхом" дві тисячі років тому. Дрібні фрагменти дерева збереглися завдяки якісному китайському лаку. Сенсаційна знахідка східних речей в античному світі привернула увагу японських реставраторів. За справу взявся майстер найвищого рангу, який займається реставрацією речей імператора Японії. І після копіткої праці впродовж трьох років з купки фрагментів шкатулки були відновлені у первісному вигляді! Розголос про неймовірну подорож і порятунок давніх речей поширився японським археологічним світом. Коли я була в Японії, під час зустрічі в Асоціації підводної археології її очільник Торао Мозаї урочисто презентував мені невеличку вирізку з газети, в якій була стаття про захопливу історію китайських скриньок.
Безумовно, жителям Західної Європи цікаво побачити серед знахідок з далекого Криму речі, створені їхніми предками, адже ост-готи, які зі Скандинавії мігрували на південь України, змішалися з іншими "варварами" - аланами, разом з ними були підхоплені хвилею "Великого переселення народів" і зрештою потрапили до Італії, Іспанії і навіть Португалії. Тому не дивно, що знайдені у готсько-аланських кримських могильниках Сувлу-Кая, Джург-Оба і Нейзац ювелірні золоті й срібні вироби зі вставками зі скляної емалі та напівдорогоцінних каменів за стилем майже не відрізняються від прикрас, які були в моді у європейців в ранньому Середньовіччі.
Окрім кримських артефактів, справжньою окрасою виставки стали золоті вироби з південноукраїнських курганів, які зберігаються в Музеї історичних коштовностей України, зокрема меч зі знаменитої Товстої Могили, скіфського кургану ІV ст. до н.е. Золоті піхви меча прикрашають так звані сцени шматування тварин хижаками - найпопулярніший сюжет скіфського "звіриного стилю".
Півроку німецькі поціновувачі милувалися кримськими старожитностями. На початку 2014 року виставку було перенесено до столиці Нідерландів - Амстердама, де 6 лютого в Археологічному музеї Алларда Пірсона відбулося її урочисте відкриття. А вже через 10 днів сталася анексія Кримського півострова сусідньою державою.
Одразу постало питання про подальшу долю кримських артефактів. Українські музейники наголошують: музейні експонати відносяться до державної частини Музейного фонду України. Згідно з конвенцією ЮНЕСКО 1970 року, у випадку окупації музейні колекції мають бути повернуті на територію України. Але Музей Алларда Пірсона не наважився взяти на себе відповідальність щодо того, куди повертати коштовні експонати - в Крим, музеям, які тепер у зоні окупації іноземною державою, чи в Україну, і поклав ухвалення цього рішення на суд. Кримські музеї подали на Музей Алларда Пірсона позов до Окружного суду Амстердама. П'ятого жовтня відбулося перше судове засідання, в якому взяли участь представники трьох сторін - кримських музейних закладів, Держави Україна і музею Алларда Пірсона. Остаточне рішення суд має ухвалити 14 грудня 2016 р.
Невідомо, яке рішення винесуть нідерландські судді. Але неодмінно настане час, коли кримські експонати повернуться до своїх музеїв - в українському Криму.
Автор висловлює подяку генеральному директорові Національного музею українського народного декоративного мистецтва Людмилі Строковій за сприяння у підготовці публікації.