Збройні сили Китаю та Росії мають загальну слабкість - університет оборони США

Китайські військові лідери мають ту саму особливість, яка підвела їхніх російських колег в Україні і може завадити їхнім здібностям вести аналогічну війну.

Про це йдеться у новій доповіді Національного університету оборони США, повідомляє CNN.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Однією з причин поразки російської армії під Харковом є окозамилювання – експерт

У доповіді як можлива "ахіллесова п'ята" Народно-визвольної армії Китаю (НОАК) називається відсутність перехресного навчання. Проте аналітики, як і раніше, побоюються недооцінювати можливості Китаю і застерігають від порівнянь з Росією.

У доповіді проаналізовано біографії більш ніж 300 вищих офіцерів НВАК із п'яти служб — армії, флоту, ВПС, ракетних військ та стратегічних сил підтримки — за шість років, що передували 2021 році.

Дослідження показало, що в кожній службі керівники навряд чи мали досвід оперативної роботи в будь-якій іншій галузі, крім тієї, де вони розпочинали свою кар'єру.

Інакше кажучи, солдати НВАК залишаються солдатами, моряки — моряками, льотчики — льотчиками. У доповіді наголошується на різкому контрасті з армією США, де перехресне навчання є законною вимогою з 1986 року.

Далі в 73-сторінковій доповіді йдеться про те, що така "негнучкість може знизити ефективність Китаю в майбутніх конфліктах", особливо в конфліктах, які потребують високого рівня взаємодії.

Автори доповіді припускають, що сили НВАК можуть ув'язнути в проблемах того ж роду, що й їхні російські колеги в Україні, "де взаємодія військ була низька".

З початку вторгнення Росії до сусідньої країни сім місяців тому недоліки російської військової структури стали очевидними для сторонніх спостерігачів.

За словами аналітиків, під час недавнього розгрому російських військ внаслідок українського контрнаступу сухопутним силам Москви не вистачало повітряного прикриття.

А на початку війни проблеми з матеріально-технічним забезпеченням порушили здатність Росії поповнювати свої сили — у вантажівок не було шин, що підходили для цієї місцевості, і вони постійно ламалися через відсутність технічного обслуговування.

На думку автора доповіді, старшого наукового співробітника університетського Центру вивчення китайських військових питань Джоела Вутхнау, вище керівництво НВАК може зіткнутися з подібними проблемами через відсутність перехресної підготовки.

"Оперативні командири, наприклад, рідко мають досвід у логістиці, і навпаки", - йдеться у доповіді Вутхнова.

"Командири оперативної ланки, від яких ніколи не вимагалося розуміння логістики або технічного обслуговування, можуть не використовувати довірені їм сили оптимально, як у разі чергового провалу Росії в 2022 році", - пише Вутхнов.

Якщо порівняти командирів чотиризіркового рангу, таких як голова об'єднаного комітету начальників штабів або голова Індо-Тихоокеанського командування в США, з керівниками Центральної військової комісії або командуванням театру бойових дій у Китаї, то всі 40 американських офіцерів мали досвід спільної служби порівняно з 77% із 31 китайського воєначальника, йдеться у доповіді.

У доповіді також зазначається ще одна ключова відмінність. У майже всі чотиризіркові командири мали досвід оперативної роботи. У Китаї майже половина з них були лише "політичними комісарами".

Але не варто недооцінювати НВАК. Карл Шустер, колишній директор з операцій Об'єднаного розвідувального центру Тихоокеанського командування США на Гаваях, сказав, що нова доповідь "є найкращою оцінкою того, на якому етапі знаходиться і куди рухається Китай, яку я бачив".

Однак він застеріг від використання його як прогноз того, як НВАК може повестися у війні, подібній до української, оскільки в неї є безліч інших переваг перед російськими збройними силами.

Китай краще навчає новобранців і не покладається на призовників.

Крім того, на відміну від Росії у Китаї є професійний унтер-офіцерський корпус, додав він.

Шустер, який зараз викладає в Гавайському Тихоокеанському університеті, вважає, що Китай відстає від США приблизно на чотири-п'ять років у плані можливостей взаємодії військ, але попереджає, що недавні навчання "показують, що вони надолужують втрачене".

Як доказ він навів недавні китайські операції, наприклад, навколо Тайваню після візиту спікера Палати представників США Ненсі Пелосі на острів на початку серпня.

"Необґрунтований висновок дослідження про те, що НВАК може виявитися нездатним до ефективних спільних операцій, недоречний", - підсумував Шустер.

У доповіді Вутхнова зазначено демографічні відмінності між китайськими та американськими лідерами.

"Старші (китайські) офіцери були однорідними за віком, освітою, статтю та етнічною приналежністю", - йдеться в доповіді.

Серед чотиризіркових чинів китайські офіцери були в середньому старші за своїх американських колег (64 проти 60) і мали більше років служби в армії (46 проти 40).

"Американське керівництво також було різноманітнішим, у ньому було дві жінки і три афроамериканці, порівняно з однорідним керівництвом НВАК (повністю чоловічим і на 99% ханьським)", — йдеться у доповіді.

І остання разюча відмінність: 58% американських офіцерів служили в інших країнах, тоді як жоден з китайських офіцерів у відсутності досвіду служби за кордоном.

У доповіді також наголошується, як китайський лідер Сі Цзіньпін посилив контроль над керівництвом НВАК з моменту приходу до влади в Комуністичній партії Китаю у 2013 році.

У доповіді йдеться, що, обіймаючи посаду голови Центральної військової комісії Китаю, Сі особисто бере участь у відборі старших офіцерів.

"Всі офіцери НВАК є членами Комуністичної партії Китаю і повинні мати достатню політичну хватку, щоб продемонструвати лояльність Сі і його програмі", - йдеться в доповіді.

Зазначається також, що Сі проводить географічну ротацію вищих офіцерів у межах Китаю, щоб запобігти розвитку "мереж заступництва", які одного дня можуть поставити під загрозу боєздатність армії.

Також наголошується, що Сі ретельно винагороджує лояльність та терпіння старших офіцерів. "Сі Цзіньпін не просуває молодих офіцерів, більш знайомих із сучасними конфліктами", - йдеться у доповіді.

Однак, у міру того, як ці старші офіцери досягатимуть пенсійного віку — 68 років для тих, хто входить до складу Центральної військової комісії, їхні наступники привнесуть більше знань про сучасну війну, включаючи новітні технології, зазначає автор доповіді.

Проте очікується, що замкнутість НВАК, посилена традиціями та організаційною культурою, збережеться, йдеться у доповіді.