Ставка на нову гонку озброєнь (з розвитком інструментів доставки ядерних зарядів) - це ще і непряма спроба Кремля оновити жорстку рамку суперництва наддержав, яка оформила контури класичної холодної війни. Втім, ставка (щонайменше) дивна, зважаючи на абсолютно різні потенціали Росії з одного боку і її ключових опонентів - з іншого. Показовою є лише одна цифра: минулорічне збільшення Трампом військового бюджету США на 10% еквівалентне всьому оборонному бюджету РФ.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Володимир Горбулін, директор Національного інституту стратегічних досліджень, академік НАНУ. За його словами, залишається загадкою, як у таких умовах Росія можна досягти реального паритету з США.
"Проте намагання Путіна відновити ракетне протистояння зі США і тим самим зайняти позицію рівного, здаються приреченими на провал і з інших причин (не тільки через різницю військових, економічних і соціальних потенціалів) - проблема в різниці сприйняття світу. США навіть під час протистояння з СРСР визнавали його рівність лише в дуже вузькій сфері - все в тих же ядерних озброєннях і, почасти, в геополітиці. Сьогоднішня Росія - навіть не бліда тінь СРСР, а лише слід від тіні. Уявити, що це суперництво може бути рівним, здатний тільки дуже наївна людина (або той, хто занадто повірив в російську пропаганду внутрішнього споживання), - зазначає автор. - Вашингтон (а взагалі-то і Кремль, хоча навряд чи в цьому зізнається) прекрасно усвідомлює, що результат цього протистояння вирішиться не в ракетній дуелі, але в конкуренції систем кожної з країн - наскільки вони здатні вистояти перед прихованими атаками, здатні забезпечити економічне зростання і стабільність політичного процесу. Тобто мова йде про внутрішню стійкість".
Детальніше про кризу довіри у міжнародній політиці читайте в статті Володимира Горбуліна "Криза довіри: у пошуках нового фундаменту стійких альянсів" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".