Заходу не варто боятися зростання флоту Китаю - The Economist

Рідко коли в часи миру країни так стараються наростити силу свого флоту, як Китай впродовж останніх років. Три десятиліття тому його судна були зношеними і не відходили далеко від берега.

А тепер китайські суднобудівні верфі будують найсучасніші бойові кораблі неймовірними темпами. Деякі експерти вважають, що у Пекіна буде стільки ж бойових суден, як у США вже за кілька років.

Про це пише The Economist, додаючи, що китайські військово-морські сили також розширюють глобальний діапазон своєї діяльності. Цього тижня три китайські кораблі взяли участь у маневрах у Балтійському морі разом з флотом Росії. Це були перші військові навчання країн у цих водах. Сигнал, які вони подали Вашингтону, очевидний. Китай і Росія, які об'єднують свої зусилля у протистоянні американській силі, задирають носа просто на порозі НАТО.

Китайські військово-морські сили тривожать американських чиновників. Рідко коли тиждень минає без подій, які б посилювали це хвилювання. В квітні Китай спустив на воду перший повністю збудований власними силами авіаносець, а потім у червні - свій перший есмінець, схожий на ті, які Америка ввела в регіон. Цього місяця Китай відправив наповнений солдатами корабель в Джибуті, де розмістив свою першу іноземну військову базу. Створення потужного флоту дає Пекіну можливість захопити спірні території у Південно-Китайському морі, а також погрожувати Тайваню. Якщо спалахне конфлікт, Америка може виявитися втягненою в нього.

Маневри китайського флоту з російським у Балтійському морі, тим часом, вказують не лише на спільне ставлення до Заходу, а й також на взаємну повагу до жорстких політичних систем один одного. Лідер КНР Си Цзиньпін закриває очі на російське вторгнення в Україну, а Володимир Путін - на китайські дії в Південно-Китайському морі.

Однак, китайсько-російські відносини скромніші, ніж здаються. Російські чиновники стривожені зростанням китайської економічної і військової сили не менше, ніж американські. Москва продає Пекіну багато зброї, але вона також продає її й Індії, супернику Китаю. Си Цзиньпін ігнорує західні санкції проти Росії. Але він робить це здебільшого заради стабільних відносин з великим сусідом, з яким Китай колись мало не почав війну. І пам'ять про це ще жива.

З іншого боку, видання зауважує, що демонстрація м'язів Китаю у Балтії не повинна дивувати. Зважаючи на зростання його економічної сили на світовій арені, не дивно, що він збільшує свої військові можливості. Адже Китай повинен відігравати і більш важливу роль у захисті безпеки морських шляхів, від яких глобальна торгівля залежить. Пекін вже взяв участь у антипіратських операціях у Аденській затоці. І його нова база в Джибуті теж може послужити цій меті.

Розвиваючи свої сили у морі, можливо, Китай зрозуміє причини, з яких Америка робить те ж саме. Пекін часто демонструє роздратованість через появу американських бойових кораблів у західній частині Тихого океану, відкидаючи пояснення Пентагону, що це потрібно для захисту торгівлі з Азією.

The Economist вважає, що Америці варто частіше залучати Китай військово-морських навчань, а не боятися його активності у морі. Зокрема, видання пропонує включити китайські сили до міжнародних навчань RIMPAC, які відбудуться на Гаваях наступного року. В травні Пентагон запросив Китай приєднатися. Деякі американські політики виступають проти залучення військово-морських сил настільки ворожої до Заходу країни. Але вони помиляються. Такий досвід важливий, щоб уникнути конфронтації, спричиненої непорозумінням. Китайське включення у систему безпеки стане гарантією того, що Пекін співпрацює над зміцненням глобальної безпеки, а не загрожує їй.

Раніше видання Financial Times писало, що Китай і Росія співпрацюютьтам, де їхні інтереси протистоять Заходу. Пекін офіційно проти російської анексії Криму, але він тихо продав Росії електрокабелі, які дозволили Москві підірвати енергетичну блокаду, яку влаштував Київ.

Москва теж не підтримує публічно Китай у територіальних суперечках в Південно-Китайському морі. Але, влаштувавши війну проти України, російська сторона відновила постачання військового обладнання Китаю, яке збільшить його можливості у спірних водах.

Раніше Financial Times писало, що Китай дасть 11 мільярдів доларів компаніям Росії з санкційного списку. При цьому фінансування буде надано у китайському юані. Це дозволить російським компаніям уникнути покарання за порушення санкцій при проведенні операцій в доларі США.