У середу, 14 жовтня, Європарламент позбавив недоторканності Белу Ковача, який представляє угорську ультраправу партію "Йоббік". 55-річного євродепутата підозрюють у шпигунстві проти інститутів Євросоюзу на користь Росії, передає агентство AFP.
Звинувачення на адресу Ковача з'явилися у проурядовій газеті Угорщини у травні минулого року, незадовго до виборів у Європарламент. Угорська прокуратура заявляє про те, що він контактує з представниками спецслужб РФ з 2010 року. Ковач часто відвідує Москву і був спостерігачем на "референдумі" в окупованому Криму. У свою чергу, Ковач заперечує звинувачення на свою адресу.
Рішення Європарламенту робить можливим проведення офіційного розслідування щодо Ковача. Якщо його провина буде доведена, євродепутата загрожує від двох до восьми років позбавлення волі.
У лютому цього року німецька контррозвідка також зазначала, що Росія активізувала свій шпигунство в Європі за причиною конфлікту в Україні. Методи при цьому залишилися старі, як при КДБ, відмітила німецька контррозвідка. На додаток до шпигунства активізувалася також дезінформація.
У квітні з'явилася інформація, що більше половини співробітників місії Росії при НАТО опинилися шпигунами. Джерело "Комерсанта" в одній з місій країн-членів НАТО розповіло, що ще в минулому році співробітників штаб-квартири попередили: "З 71 російського делегата 38 - шпигуни". "Нам сказали мінімізувати спілкування з представниками РФ, а якщо воно мало місце, в обов'язковому порядку повідомляти про це керівників".
Крім того, в березні служба безпеки Швеції звинуватила Росію у проведенні широких шпигунських операцій на шведській території. До третини дипломатичних працівників Росії в Швеції насправді є шпигунами, заявив в Стокгольмі головний аналітик відділу контррозвідки Вільгельм Унге.
Показовим є також затримання російського шпигуна в Литві 4 травня цього року.
У травні глава контррозвідки Норвегії ПСБ Арне Крістіан Хеугстейл заявив, що співробітники спецслужб Росії намагалися проникнути в Поліцейську службу безпеки (ПСБ) країни.