ЄС провалив саміт Східного партнерства через брак стратегії - Atlantic Council

Якщо ви пропустили саміт Східного партнерства, який пройшов 24 листопада у Брюсселі, то ви не одні. Це була подія, яку легко забути, але вона все ж дещо каже про стан справ ЄС у Східній Європі.

Про це в своїй статті пише старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд, який нагадує, що перший такий саміт відбувся у Празі в травні 2009 року з ініціативи тогочасних міністрів закордонних справ Швеції і Польщі Карла Більдта і Радослава Сікорського. Вони вже давно не обіймають свої посади, і їхня відсутність у процесі інтеграції Сходу і Заходу відчувається гостро.

Вісім років тому суттю спільної декларації шести країн Східного партнерства було те, що це партнерство буде "ґрунтуватися на зобов'язаннях за принципами міжнародного права і фундаментальних цінностей включно з демократією, верховенством права і основними свободами, а також на основі ринкової економіки, сталого розвитку і хорошого управління". Сьогодні мало що лишилося з цього окрім затертих гасел.

Східне партнерство розвивалося аж до саміту у листопаді, 2013 року, який пройшов у Вільнюсі. Тоді Україна, Грузія, Молдова і Вірменія вели переговори про угоди про асоціацію з ЄС, які включали також створення зон вільної торгівлі. Тоді у Вільнюсі Київ мав підписати свою угоду, але російський президент Володимир Путін змусив Віктора Януковича цього не робити. На той момент він вже натиснув на Вірменію, яка теж не підписала угоду з ЄС, це зробили лише Молдова і Грузія. Наступний саміт Східного партнерства у травні 2015 року відзначився скороченням співпраці. І помилка, на думку Аслунда, крилася у відсутності чіткої стратегії ЄС.

Цьогорічний саміт легко висміювати і, нажаль, є реальні причини це зробити. Будь-який американець був би здивований вибором гасла для зустрічі: "Сильніші разом!". Таким чином, ЄС повторив гасло провальної передвиборчої кампанії Гілларі Клінтон. Але на цьому помилки не закінчуються. Як це відбувається зазвичай з комюніке міжнародних конференцій, у цьогорічній підсумковій заяві теж дуже бракувало суті. Але йдеться ж про регіон, в якому ЄС може мати велике значення.

По-перше, Східне партнерство складається з шести країн. Три з них: Україна, Молдова і Грузія - це склабкі демократії, а інші три: Білорусь, Вірменія і Азербайджан - автократії. На даний момент для ЄС не має сенсу розглядати їх в одній площині. Оскільки так ЄС не зможе допомогти трьом хитким демократіям і водночас нічого не зробить з іншими трьома. Це серйозна помилка.

Головною новиною з цьогорічного саміту Східного партнерства було те, що ЄС підписав безглузду угоду "Про всеосяжне і посилене партнерство" з Вірменією, яка має менше значення, ніж угода про асоціацію у 2013 році. Замість цього ЄС варто було б ухвалити стратегію для Грузії, України і Молдови і винагородити якимсь чином Тбілісі, який досяг більшого прогресу, ніж інші.

По-друге, найбільш важливою проблемою в цій частині світу стала військова агресія Росії проти України, яка триває з 2014 року. ЄС не спромігся згадати про цю агресію чи й навіть про Росію. Він зупинився на евфемізмі: "Євросоюз підтримує територіальну цілісність, незалежність і суверенітет всіх партнерів". ЄС дав зрозуміти, що він не пропонує ані безпеки, ані співчуття.

По-третє, ключовою проблемою пострадянських країн лишається встановлення верховенства права і реальної приватної власності. Але ЄС на це не звертає увагу. Спільна декларація містить лише узагальнені твердження: "Учасники саміту підтверджують свої зобов'язання зі зміцнення демократії, верховенства права, захисту прав людини, фундаментальних свобод, а принципи і норми міжнародного закону лишаються в серці Східного партнерства". Зважаючи на те, що авторитарні Білорусь і Азербайджан сиділи за столом, ця заява була порожня.

По-четверте, найбільш важливими економічними елементами були б значна фінансова підтримка від ЄС і розширення доступу до єдиного європейського ринку, який зараз обмежений різними квотами, згідно з угодами про асоціацію. Центральноєвропейську угоду про вільну торгівлю, до якої б Україні і Грузії було б корисно приєднатися, навіть не згадали.

Не пообіцявши абсолютно нічого, ЄС проголосив підхід "більше за більше, який піде на користь тим партнерам, які активніше проводять реформи". Але ж нічого не було обіцяно за зусилля, які Грузія ще докладає, в той час як уряди в Україні і Молдові, схоже, здалися.

"Насправді ж ЄС на саміті сказав країнам-партнерам, що вони отримають менше за менше. ЄС нічого не робить для їхньої безпеки. Він не винагороджує проведення реформ. І він не пропонує ані розширення доступу до ринку, ані фінансову підтримку. Але чи є важливіша для ЄС країна, ніж Україна?", - пише Аслунд.

Нагадаємо, що підсумкова декларація саміту "Східного партнерства" позитивно оцінює повне набуття чинності угод про асоціацію з Україною, Грузією і Молдовою.

"У цьому контексті учасники саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір партнерів, як зазначено в Угодах про асоціацію", - йдеться в декларації.

Також декларація саміту Східного партнерства містить пункт про "відкрите небо" з ЄС з Україною. Тож слідом за отриманням безвізу Україна може розраховувати на ще один дуже важливий крок у євроінтеграції.