Як боротися з російською дезінформацією – Atlantic Council

Науковий співробітник Центру Вілсона в Інституті Кеннана Ніна Янкович каже, що останні три роки вона була на передньому краї інформаційної війни, а останнім часом в Україні, Литві та Грузії. Вона працювала, брала інтерв'ю і інструктувала політиків по всьому регіону, і цей досвід відкрив похмуру картину: Сполучені Штати відрікаються від свого лідерства в боротьбі з російською дезінформацією, йдеться в її колонці для Atlantic Council.

"Там, де ми повинні встановлювати правила взаємодії, тон і моральний компас у відповідь на інформаційну війну в Росії, Сполучені Штати були запізнілим, боязким або третинним гравцем, і велика частина гарної роботи наших державних службовців в цьому питанні заблокована внутрішньою політизацією. Дезінформація не є політичною проблемою; це проблема демократії", - пише автор.

Вона зазначає, що крім цієї проблеми, Сполучені Штати не вклали достатніх ресурсів, щоб бути конкурентоспроможними в боротьбі з дезінформацією. Російська інформаційна війна, як і раніше націлена на Сполучені Штати і союзників, а також на заснований на правилах міжнародний порядок. Однак протидія цьому не було бюджетним пріоритетом.

Як змінилася тактика і інструменти дезінформації Росії в Європі і Євразії за останні кілька років?

Спостереження з України, Литви, Грузії

Автор провела весну 2019 року в Україні та Литві, які в цьому році обрали нових президентів, і Грузії, де зараз проходять масові акції протесту проти російського впливу. Дослідження Янкович показують, що російська дезінформація стала менш очевидною за останні три роки, приділяючи більше уваги приватним векторам, які важко відслідковувати і важко протидіяти.

В Україні на початку виборчого циклу СБУ розкрила російську змову, метою якої була оренда українських акаунтів в Facebook і використання їх для розміщення політичної реклами. Незважаючи на відкриття СБУ і той факт, що це поведінка суворо суперечить політиці Facebook, ця монетизація впливу, схоже, тривала. Сторінки Facebook, групи, дошки оголошень і автономні веб-сайти рекламували, що будь обліковий запис Facebook старше шести місяців і з 200 друзями може заробляти близько 100 доларів на місяць - близько третини від середньої зарплати в Україні - просто передавши свій обліковий запис.

Як в Україні, так і в Литві, як і в усьому світі, дезінформація поширюється на все більш приватні платформи, а саме "закриті" або "секретні" групи Facebook і зашифровані месенджери. Високий рівень довіри в групах, часто організованих навколо однієї теми або з одного боку політичного спектру, прискорює поширення низькоякісної інформації та відвертої брехні, а здатність соціальних мереж, журналістів та дослідників відслідковувати потік цієї інформації низький, враховуючи налаштування конфіденційності цих груп. У всьому світі групи все частіше використовуються для організації дезінформаційних кампаній або, що ще гірше, для координації розпалювання ненависті і насильства. Проблема полягає в тому, що тепер Facebook стимулює цю поведінку за допомогою свого так званого "централізованого управління приватним життям", яке підкреслює спілкування на більш приватних форумах.

У Грузії, де є сильна опозиція російському уряду і висока обізнаність про російські інформаційні операції, російська дезінформація передається через внутрішні канали, які несуть націоналістичну або традиціоналістську ідею - теми, які знаходять сильну підтримку в грузинському суспільстві і розглядаються як такі, що суперечать західним прагненням країни. Інструменти м'якої сили, включаючи культурні організації і православну церкву, також надають Кремлю важливий вектор для впливу. Таке використання внутрішніх утворень як векторів дезінформації стало однією з тем недавніх антикремлівських акцій протесту в Тбілісі.

Коротше кажучи, вік політичної реклами, що оплачується в рублях, зменшується. Оскільки дезінформація переміщається "вглиб" і її стає все важче відстежити і викрити в кожному конкретному випадку, оснащення окремих осіб є ключем до протидії їй.

Інвестиції повинні відповідати серйозності проблеми

Росія не боїться робити великі інвестиції, як грошові, так і людські, в свої інформаційні операції. Головний редактор RT - спонсорованого державою зарубіжного пропагандистського агентства Росії - після російсько-грузинської війни, коли спеціальна міжнародна пропаганда Тбілісі на англомовних телеканалах, таких як CNN, затьмарила зусилля Москви щодо поширення свого наративу, описала, що "це стало абсолютно всім зрозуміло... навіщо нам потрібен міжнародний телевізійний канал, який представляє країну. Це сам по собі урок. І, звичайно ж, стали приділяти більше уваги і розуміти, що це коштує грошей".

Це розуміння, здається, продовжилося. Запланований бюджет RT - можливо, один з найменш ефективних видів зусиль російського уряду в галузі інформаційної війни, і, звичайно, лише невелика частина всієї російської дезінформаційної екосистеми, - становить 277 мільйонів доларів в 2020 році. Незважаючи на увагу, що приділяється російській дезінформації в минулому, протягом трьох років Сполучені Штати ще не мали такої бюджетної реалізації.

"Я не виступаю за те, щоб США відповідали витратам російського уряду на інформаційну війну, і я не стверджую, що ми імітуємо її тактику. Замість цього ми повинні вкладати більше коштів в інструменти, які вже є в нашому розпорядженні, з прицілом на розширення прав і можливостей окремих осіб, а не на нескінченну перевірку фактів або гру в хуліганство", - каже Янкович.

Розширення можливостей людей

Хоча російська дезінформація змінилася з тих пір, як вона стала відома американцям, вона все ще націлена на тріщини в суспільствах і інформаційних екосистемах. Для вирішення цієї проблеми Конгрес повинен вкладати більше коштів у програми, які:

1. Навчать людей орієнтуватися в сучасному інформаційному середовищі, в тому числі за допомогою програм цифрової грамотності і цивільних програм. Ці програми будуть не просто вчити людей розділяти "справжні" і "фейкові" новини, але також допоможуть вибирати різні точки зору, яка потрапляє в їхнє повсякденне життя. Програми допоможуть вибрати критику, яка корисна для будь-якої демократії, і в той же час допоможе виробляти імунітет до теорій змови. Найбільш ефективні програми, ймовірно, будуть представлені поза контекстом прямого реагування на дезінформацію у Росії, як наприклад, програма IREX "Вчися розрізняти".

2. Впровадити більш надійну інформацію в екосистему. "Радіо Свобода" і "Голос Америки" є безцінними ресурсами в Європі та Євразії, навіть у країнах з, здавалося б, стійкої медійної середовищем. RFE/RL і VOA являють собою стандарт для всебічної, заснованої на фактах, безпартійною журналістики як суспільного блага. Замість того, щоб скорочувати фінансування цих зусиль в Європі та Євразії, їх фінансування повинно бути посилене, що дозволить їм більш ефективно конкурувати в умовах все більшої переповненості ЗМІ.

3. Сполучені Штати повинні також інвестувати в стійкість місцевих незалежних засобів масової інформації. Такі програми, що часто фінансуються урядом США спрямовані на нарощення потенціалу, хоча існує багато відмінної регіональної журналістики. Наприклад, незалежні російські журналісти першими виявили так звану "фабрику тролів" у Санкт-Петербурзі, а проект щодо висвітлення організованої злочинності і корупції спирається на мережі місцевих журналістів-розслідувачів, які розкривають великі і складні історії, такі як викриття Panama Papers. Незалежні видання в Східній Європі та Євразії стикаються з тими ж проблемами, що і в Сполучених Штатах: в епоху інтернет-реклами вони борються за те, щоб досягти своєї аудиторії і отримати прибуток. Допомогти їм досягти цих цілей і продовжити репортаж протягом ще одного року важливіше, ніж інше стандартне журналістське навчання.

4. Залучати людей в країнах, що знаходяться на передньому краї інформаційної війни, з перших вуст у сфері освіти та обміну досвідом у Сполучених Штатах. Неможливо розрахувати віддачу від інвестицій в програми. Цей досвід більш ефективний, ніж будь-яка програма перевірки фактів або дезінформації; вони дають учасникам з перших рук поглянути на американське управління, цінності та культуру.

Янкович вважає, що вже настав час для уряду США серйозно поставитися до боротьби з дезінформацією і зробити це, почасти, націлився на тих, кого вона найбільше зачіпає. Жодна з цих ініціатив не є політичною; вони націлені на те, щоб дати людям можливість бути активними і поінформованими громадянами допомогою інвестицій поколінь в демократичний дискурс, громадянську участь і правду. У кінцевому рахунку, ці рекомендації є виявом найбільшої сили Америки: цінностей.