WSJ: Запрошення в НАТО допомогло б Зеленському переконати українців піти на гіркий мир з Росією

Один успіх і одна плутанина. Такими стали результати саміту НАТО цього тижня, коли союзники прийняли Швецію, але не дійшли згоди щодо того, чи приймати Україну, і коли саме. Президент Джо Байден, здається, особливо неохоче ставиться до вступу України, що відображає його стратегічну амбівалентність протягом усього конфлікту.

Про це в редакційній статті пише Wall Street Journal, нагадуючи, що Альянс нарешті подолав опір Туреччини щодо вступу Швеції, тож тепер кількість членів збільшиться до 32 країн.

«Попри всі розмови про епоху диктаторів, все більше країн хочуть приєднатися до альянсу західних демократій», - підкреслює американське видання.

Швеція має на озброєнні сучасні винищувачі і американську систему протиповітряної оборони Patriot, вона залишається центром європейської технологічної індустрії і має намір збільшити витрати на оборону з приблизно 1,4% до 2% ВВП. Шведський острів Готланд грає ключову роль в Балтійському морі, який ускладнить військово-морські амбіції Росії.

Ціною підтримки Швеції з боку Туреччини, схоже, стали американські винищувачі F-16 для Анкари, хоча Білий дім заперечує цей обмін. Але Реджеп Таїп Ердоган зробив свою звичну справу: він тягнув до останньої хвилини, щоб отримати поступки, які, здається, не були такими вже й важливими.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Країни Балтії продовжать "бути гучними" задля вступу України до НАТО – Рінкевичс

Вашингтон досі відмовляється передавати Туреччині більш сучасні винищувачі F-35, враховуючи відмову Ердогана зняти з озброєння російські системи ППО. А суперечлива поведінка турецького президента не допоможе його країні вступити в ЄС, де країни розглядають його як потенційну проблему.

«Україна - це більш складна тема для дебатів. Лідери НАТО заслуговують на похвалу за те, що в своєму вівторковому комюніке чітко заявили, що «майбутнє України - в НАТО». Але союзники заявили, що це станеться лише тоді, коли будуть виконані невизначені «умови». Байден не додав упевненості Києву своєю категоричною незгодою з визначеним курсом на членство України в НАТО після закінчення війни», - пише Wall Street Journal.

Питання не в тому, чи вступить Україна завтра. Пріоритетом залишається перемога у війні, і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг має рацію в тому, що «якщо Україна не переможе, ні про яке членство не може бути й мови». Члени НАТО не зацікавлені в ускладненні виконання зобов’язань про спільну оборону в розпал гарячого конфлікту.

«Але дати Україні і Росії чіткий сигнал, що Україна зможе вступити до Альянсу після війни - це шлях до миру. Київ, ймовірно, має одну з найбільш досвідчених і смертоносних армій в Європі, і членство в НАТО закріпило б цю здатність і волю до рішучої боротьби на Заході. Перспектива членства також допоможе Володимиру Зеленському переконати власний народ погодитися на мирну угоду, навіть якщо вона буде передбачати збереження російського контролю над Кримом чи іншими територіями», - пише видання.

Україна справді боїться, що Росія після перемир’я з часом розпочне нову атаку. Це набагато менш імовірно, якщо Україна буде в Альянсі. Wall Street Journal також нагадує про те, як Байден нечітко натякнув, що Україна має стати більш демократичною. Але видання підкреслює, що формальна приналежність до Заходу стала б для Києва стимулом до цього.

Президент США також боїться ескалації з боку Владіміра Путіна. І цей його страх нависав над кожним його рішенням щодо України.

«Але Путін погрожує посилити війну майже щоразу, коли Захід надає танки чи засоби протиповітряної оборони, і у нього є більш ніж достатньо виправдань», - заперечує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Запрошення України до НАТО стало б важливим чинником для українського суспільства – Зеленський

Проблема Путіна полягає в тому, що ескалація має свою ціну, не в останню чергу внутрішню, оскільки вона вимагатиме більшої військової мобілізації. Це буде нелегко витримати. Згідно з цьогорічним аналізом Центру стратегічних і міжнародних досліджень, Росія втрачає в 35 разів більше солдатів щомісяця, ніж під час окупації Афганістану силами СРСР.

Вагання Байдена щодо НАТО вписується в його шаблон повільної реакції на мінливі обставини конфлікту. Він не поспішав зі спробами стримати вторгнення і не поспішав з наданням новітніх озброєнь. Навчання пілотів F-16, про яке він оголосив у травні, може нарешті розпочатися наступного місяця.

Байден також не поспішає визнавати стратегічні переваги перемоги України. Wall Street Journal хвалить американського президента за те, що він допоміг згуртувати Альянс для підтримки України. Але лідерство США буде не менш важливим для того, щоб зберегти єдність Альянсу і привести Київ до НАТО.