WP: Заходу потрібно подумати про свою кінцеву мету в Україні

США і Європа чинять правильно, коли підтримують Україну в її сміливій обороні від російського вторгнення. Але в міру того, що факти на місцях змінюються кожного дня, Заходу потрібно добре подумати про свою кінцеву мету: буде це російська поразка чи перемога України? 

Про це в статті для Washington Post пише Генрі Олсен. Росія вторглася в Україну, щоб змусити її стати своїм сателітом, а може й навіть щоб анексувати країну за допомогою грубої сили. Президент Росії владімір путін був відвертий щодо цих цілей від самого початку. Тож російська перемога буде означати усунення законно обраного українського уряду й встановлення маріонеткового, який не просто відмовиться від будь-яких намірів вступити в ЄС чи НАТО, а й рішуче розверне країну на схід. Ці ключові цілі знову були окреслені в новій пропозиції путіна про «мир». 

«Російська перемога означає кінець української свободи», - пише автор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

путіна не зупинять поточні кількість убитих солдатів та економічні втрати

Зусилля Заходу були зосереджені на тому, щоб позбавити Росію можливості нав’язати такі умови українському народу. Економічні санкції знищать російську здатність вести бій. А військова допомога дає українським солдатам засоби чинити опір натиску росіян. Десятки тисяч обіцяних протитанкових ракет Javelin і протиповітряних ракет Stinger допоможуть українцям задушити російський наступ. Якщо її вдасться зупинити, Росія не зможе змусити Україну виконати її вимоги. А отже українська свобода буде збережена. І саме це й буде означати російську поразку.

Але це лише початок ситуації. Якщо наступ буде зупинений, Росія все же зможе окупувати нові частини української території, особливо на півні країни вздовж узбережжя Азовського і Чорного морів. Під її контролем лишаються також Крим, Донецьк і Луганськ. Зрозуміло, що Україна не змириться з цим. Президент Володимир Зеленський захоче повернути українські території й відновити кордони, гарантовані Будапештським меморандумом від 1994 року. 

Це і буде перемога України. Для Заходу підтримка цих зусиль буде означати зовсім інші рівні й типи військової допомоги. Україна не може відбити окуповані території без наступальної зброї. А отже знадобиться багато танків, бронемашин піхоти й артилерійських систем. Також буде потрібна дуже велика кількість літаків: як винищувачів, так і літаків для підтримки з повітря, здатних бомбити російські сухопутні війська. А ще потрібні масштабні поставки систем протиповітряної оборони.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зеленський після авіаудару в Маріуполі звернувся до Заходу: "Ви маєте силу, але втрачаєте людяність"

Забезпечення Києва всім цим поставить США і їхніх європейських союзників у значно більш агресивну позицію щодо Росії. путін може використати це як виправдання для ескалації конфлікту, почавши боротьбу з зусиллями НАТО зміцнити позиції на території альянсу, або відверто погрожуючи чи навіть розпочавши вторгнення в країни Балтії. Обидва сценарії будуть вимагати прямої військової відповіді НАТО проти російських сил. А шанси небезпечної ескалації між ядерними комбатантами дуже сильно зростуть.

Нинішня логіка зусиль Заходу, схоже, добивається відступу Росії, коли її армія зайде в глухий кут, а економічні санкції задушать її економіку.

«Гадаю, все може статися саме так. Але Зеленський навряд чи припинить вимагати західної підтримки, якщо все відбудеться по-іншому. І тоді США і Європі доведеться вирішувати, чи готові вони піти на все, щоб допомогти Україні перемогти. Чи вони будуть задоволені просто поразкою Росії», - вважає автор.

Він додає, що «наші серця будуть схиляти нас добиватися швидкої української перемоги». Немає жодних сумнівів у тому, хто агресор зараз і був ним останні 20 років. Від отруєння прозахідного кандидата в президенти Віктора Ющенка в 2004 році до анексії Криму й підтримки бойовиків у 2014-му - путін весь час демонстрував, що він не збирається дозволяти будь-якому українському уряду приєднатися до Заходу. Нинішнє вторгнення - це лише останній і найбільш жорстокий доказ намірів путіна.

Однак, «наші голови повинні зупинити нас на хвилинку». НАТО просто не готовий захищати свої кордони від російського вторгнення. Європейським країнам-учасницям знадобляться роки, щоб наростити потрібні військові можливості для ефективного захисту Балтії. Польщі й Румунії, яким теж загрожують російські військові розгортання, теж потрібен час для розбудови своєї оборони. Нерозумно ризикувати потенційною ескалацією, з якою альянс не готовий розібратися зараз. Доведеться прийняти сладні рішення щодо меж західного втручання. Можна сподіватися й молитися, щоб війна в Україні скоро закінчилася. Але навіть так, конфлікт за свободу України й Європи буде тривати роками. США і НАТО потрібно стратегічно обдумати цю нову, довготривалу боротьбу.