WP: Стара зовнішня політика США померла

У минулі вихідні президент Джо Байден розкрив дещо вражаюче про те, чому він хоче знову балотуватися в 2024 році. 

«Під час його інтерв'ю для моєї програми на CNN я сказав йому, що навіть деякі з його найпалкіших прихильників, тобто тих, хто вважає, що він повернув економіку і відновив відносини зі світом, вважають, що він повинен «відійти в сторону і дозволити іншому поколінню демократів прийняти естафету». Я запитав: «Чому вони помиляються?». Байден відповів, говорячи виключно про зовнішню політику», - пише в статті для Washington Post американський журналіст Фарід Закарія.

Президент США стверджував, що світ стоїть перед обличчям драматичних змін, і що Сполучені Штати мають унікальну можливість об'єднати світові демократії. Він наполягав на тому, що йому це вдається і що він хоче завершити розпочату справу. Закарія пише, що центральним у світогляді Байдена стало переконання, що світ сьогодні формується під впливом викликів з боку авторитарних держав: Росії, Китаю, Ірану і КНДР. І майбутнє буде залежати від того, як демократичні країни відреагують на ці виклики.

«Як і кожен, хто хоче стати президентом, Байден має здорове его, і він хотів цю посаду з юності. Але я думаю, що справедливо буде сказати, що ним також керує відчуття, що на кону стоїть майбутнє міжнародного порядку. Ставки високі і вони стають набагато вищими через те, що вперше з часів Другої світової війни основне питання взаємодії Америки зі світом стає партійним питанням», - пише американський журналіст.

США вийшли на світову арену в 1917 році, щоб не дозволити великим державам домінувати в Європі. У 1945 році, після Другої світової війни, вони брали активну участь у забезпеченні миру і стабільності в Євразії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

США включили до санкційного списку офіцерів ФСБ РФ за втручання у вибори

«Але сьогодні, коли Росія веде жорстоку війну в Європі, яка здається поверненням до Другої світової війни, в Америці існують глибокі розбіжності щодо рішучої протидії цій агресії», - йдеться в статті.

Згідно з нещодавнім опитуванням Gallup, 79% демократів хочуть допомогти Україні повернути втрачені території, навіть якщо це означає затягування конфлікту. На противагу цьому, 49% республіканців хотіли б швидко завершити війну, навіть якщо це означає, що Росія збереже контроль над територіями, які вона захопила силою.

Щодо НАТО, то демократи схвалюють його з великим відривом: 76% проти 22%. В цей час республіканці розділилися: 49% схвалюють і стільки ж не схвалюють, згідно з опитуванням Pew Research Center, проведеним у березні. Щодо ширшого питання взаємодії зі світом, то 60% демократів у тому ж опитуванні погодилися, що «для майбутнього нашої країни найкраще бути активною у світових справах». При цьому 39% вважають, що «ми повинні приділяти менше уваги проблемам за кордоном і зосередитися на проблемах вдома». Серед республіканців ці цифри, по суті, протилежні: 71% хочуть зосередитися на внутрішніх проблемах і лише 29% вірять в активну світову роль США.

Але це питання ще не вирішене остаточно. У Республіканській партії точаться дебати. Деякі високопосадовці, в тому числі лідер меншості в Сенаті Мітч Макконнелл і колишній віце-президент Майк Пенс, енергійно відстоюють позицію активної Америки. Але партійна база, схоже, на боці ізоляціоністів, про що свідчить хитка позиція спікера Палати представників Кевіна Маккарті. Від Дональда Трампа до його наслідувача, губернатора Флориди Рона ДеСантіса, і найвпливовішого медіа-ідеолога партії Такера Карлсона,- консерватори дедалі більше відкидають підтримку України і міцний союз Америки з Європою. Сенатор Джош Хоулі заявив в інтерв'ю New York Times, що хоча деякі республіканці залишаються непохитними прихильниками інтервенцій, «виборці цього не хочуть».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Палата представників США відхилила спроби консервативних республіканців припинити допомогу Україні — Bloomberg

Деякі консерватори стверджують, що вони проти підтримки України, але за протистояння з Китаєм. І це тому, що Китай - економічний ворог, яким керує Комуністична партія. Але це також пов'язано з тим, що багато консерваторів не зацікавлені в активній зовнішній політиці. Вони зосереджені на підвищенні тарифів і зведенні стін, субсидуванні вітчизняної промисловості, розпалюванні ксенофобських підозр щодо китайських студентів і американців китайського походження, а також не хочуть підвищувати бюджет Пентагону.

«Це повторення старої джексоновської зовнішньої політики в дусі Америки-фортеці. Республіканська партія, схоже, повертається до свого коріння. Вона затято виступала проти вступу США у Другу світову війну (аж до Перл-Харбору). Навіть після війни багато республіканців виступали проти НАТО і взаємодії США зі світом, попри антикомуністичну позицію. Тоді, як і зараз, вони стверджували, що хочуть зосередитися на Китаї», - пише Закарія.

Дуайт Ейзенхауер пропонував свою відмову балотуватися проти сенатора Роберта Тафта (провідного республіканця того часу), якщо Тафт підтримає НАТО. Тафт відмовився, тож Ейзенхауер балотувався, щоб зберегти взаємодію США зі світом, а також захистити міжнародний мир і стабільність, які ця взаємодія принесла.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Лідер республіканців у Сенаті спрогнозував, чи продовжить Конгрес США підтримувати фінансування оборони України

«На жаль, сьогодні немає Ейзенхауера, який міг би переорієнтувати Республіканську партію, і ставки такі ж високі, як і в 1952 році, якщо не вищі. Дивлячись на світ, ми бачимо, що найбільший ризик для міжнародного порядку може лежати не на полях битви в Україні чи на іншому березі Тайванської протоки, а на передвиборчих перегонах у США», - пише американський журналіст.