Більшість у Європі видихнули з полегшенням у середу після того, як результат Республіканської партії на виборах в Конгрес виявився гіршим, ніж очікувалося. А відсутність виборчого насильства скоротило занепокоєння щодо потенційних потрясінь для трансатлантичних відносин і здоров’я американської демократії. Принаймні, поки що.
Результат першої великої гонки з часів штурму Капітолія 6 січня, швидше за все, створить короткострокову стабільність в зусиллях, націлених ізолювати Росію і допомогти армії України. Саме про це чиновники і дипломати в Європі непокоїлися найбільше перед середньостроковими виборами в США, - пише Washington Post. Також результат посилить відчуття збереження щоденної дипломатії.
Але для континенту, який досі не оговтався після потрясінь ери Дональда Трампа, нинішні вибори в США стали нагадуванням, що попри розмови про зміцнення «стратегічної автономії» Європи, американська політика все ще формує європейські справи. Попри те, що «республіканська хвиля» може не з’явитися цього року, європейці знають, що кінець Трампа і трампізму ще не настав. Тому вони повинні складати плани відповідним чином.
«Все не так погано, як ми думали», - сказав експерт з питань безпеки і давній радник чиновників у Франції Франсуа Гейсбур.
Він зауважив, що страх перед тим, що Трамп повернеться в президентське крісло в 2024 році, «вочевидь, нікуди не зник».
«Навіть якщо песимістичні очікування, що Дональд Трамп стане президентом США знову в 2024 році стали трохи більше не реалістичними, для ЄС все одно залишається досить причин, щоб готуватися до майбутніх зсувів у відносинах з США. За таких умов, ЄС повинен визначити свої стратегічні пріоритети між крайнощами с ілюзорної автономії і комфортним покладанням на США», - сказав євродепутат з Німеччини Рейнхард Бюткофер.
Остаточний результат виборів в США ще не відомий. Тож поки не можна сказати напевне, котра з партій буде контролювати Конгрес. Втім, ранні аналізи відображають щире здивування першими результатами. «Республіканська хвиля чи лише брижі?» - питає видання Times of London. Французька ліва газета Liberation написала, що «результати середньострокових виборів не такі страшні, як боялися демократи». І що «республіканського цунамі немає». Німецький таблоїд Bild назвав успіхи республіканців «дивними», зважаючи на такі фактори, як «інфляція і насування економічної кризи, новий наплив мігрантів з півдня і невдоволення Байденом».
Директор американської програми в британському аналітичному центрі Chatham House Леслі Вінжамурі сказала, що ранні результати перевершили очікування.
«Стільки людей в Європі справді піддалися страху перед поверненням Дональда Трампа», - визнала вона.
Впродовж останніх тижнів багато європейських оглядачів прогнозували, що Республіканська партія легко візьме під свій контроль обидві палати Конгресу. Головне питання полягало в тому, чи лояльні до Трампа кандидати, які скептично ставляться до України, візьмуть гору, потенційно зруйнувавши об’єднаний фронт проти російської війни. За більш ніж вісім місяців з початку вторгнення Росії в Україну США і союзники в Європі активно підтримують Київ. Разом вони передали військову, фінансову і гуманітарну допомогу на більш ніж 90 мільярдів доларів. Левова частка цих коштів припадає на Америку.
Старший політичний науковий співробітник Європейської ради з закордонних справ Тара Варма зауважила, що середньострокові вибори і питання про те, як вони вплинуть на Україну, ще раз продемонстрували масштаби залежності Європи від США.
«Війна в Україні докорінно змінила те, як ЄС бачить себе. Але консолідація союзу як військової сили - це не те, що відбудеться за один день. І деякі країни-учасниці сподіваються, що ЄС якраз цього не зробить», - пояснила вона.
Окрім військової допомоги з’явилося і більш широке і питання про те, як нинішня поляризація і напруга в США вплинуть на те, яке місце Америка займає в світі. І це питання залишається без відповіді. Заступник директора німецького Фонду Маршалла в Парижі Мартін Квенсенс зауважив, що страхи Європи щодо виборів в США не справдилися. Однак, він попередив, що наступні два роки все одно можуть бути нелегкими для трансатлантичних відносин.
«Питання в тому, чи Конгрес США все ще здатен вести зовнішню політику, чи може він підтримувати передбачуваність для союзників», - пояснив експерт.