Вторгнення Росії в Сирію може стати початком кінця "путінізму" - Washington Post

Слова президента Барака Обами про те, що Росія погрузне в "сирійському болоті" не сприймали серйозно. Однак, схоже, що він мав рацію, коли не піддався на провокації Володимира Путіна, який хоче, щоб його недостатньо розвинену країну вважали впливовішою, ніж вона є.

Про це на сторінках Washington Post пише Колберт Кінг. Він нагадує, що Росія погрузла у власній економічній кризі, але при цьому ще й взялася захищати свого союзника на Близькому Сході Башара Асада, який за чотири роки війни в Сирії став дуже слабким.

"Кремль дорогою ціною платить за спроби утримати Асада при владі: росіяни повертаються додому в похоронних мішках. Гроби змушують задуматися про ціну одностороннього і нерозумного вторгнення Путіна на Близький Схід, де напруга досягла найвищої точки", - йдеться в статті.

Оглядач вважає, що вторгнення в Сирію обернеться для Путіна "пірровою перемогою", яку пережив к 50-х роках СРСР, розширюючи свій вплив на Близькому Сході, але при цьому наживаючи собі все більше проблем на міжнародній арені.

"Через 50 років історики зможуть назвали удар Росії по Сирії в 2015 році моментом початку кінця путінізма, як події 1957 року стали початком кінця режиму Насера в Єгипті", - цитує оглядач видання Foreign Policy.

В цей же час, автор зауважує, що попри втрати, готовність розв'язувати і вести криваві конфлікти в Кремля не зникла. Росія намагається змусити світ вважати її більш впливовою, ніж вона насправді є. Вона вимагає статусу "супердержави" на рівні із США, хоча її економічні показники говорять зовсім про протилежне.

"Російський уряд, витрачаючи цінні ресурси на амбіції Путіна правити світом, не здатен виконати соціальні зобов'язання перед своїм народом", - йдеться в статті.

Тому, на думку автора, Обама має рацію, що стримано відповів на вторгнення Росії в Сирії, тим самим не піднявши Путіна на вищий рівень світових лідерів. При цьому американський президент продовжив будувати міжнародну коаліцію проти тероризму на Близькому Сході.

"Звісно, майстерність Путіна робити про вокативні і гучні кроки велика. Але Росія все одно не здатна конкурувати з США в ролі світової держави і вирішувати майбутнє Близького Сходу", - пише оглядач.

Повітряна військова кампанія Росії в Сирії почалася 30 вересня після відповідного запиту президента країни Башара Асада, якому з моменту початку війни в Сирії в 2011 році Росія надає підтримку, у той час як країни НАТО і ЄС звинувачують режим Асада у військових злочинах і вимагають його відставки.

Незважаючи на оголошену Росією мету військової кампанії - боротьба з бойовиками "Ісламської держави", західні держави, а також Турція та Саудівська Аравія заявляють, що цілі бомбардувань РФ в Сирії - в першу чергу, сирійські повстанці, опозиційні к Асаду, а не терористи "ІД".

Аналізуючи цілі Росії в Сирії, Віктор Каспрук у статті Сирійський "бікфордів шнур" Путіна DT.UA зазначає, що "путінська гра" полягає в тому, що йому зовсім не потрібна вся Сирія. Адже для повного контролю за її територією Російська Федерація не має ні військових, ні фінансових ресурсів.

А ось організація утворення на кшталт "Алавітської народної республіки" (на чолі зі збереженим Башаром Асадом), територія якого пролягатиме вздовж сирійського узбережжя Середземного моря, - та програма мінімум, до досягнення якої Кремль може докласти рештки всіх своїх сил.