Станом на червень 2020 року Китай має більше вугільних потужностей, ніж США та Індія, для прикладу. Нещодавно китайський лідер Сі Цзіньпін пообіцяв Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, що Китай стане вуглецево нейтральним. Чи зможе Китай звести до нуля викиди вуглецю до 2060 року, спрогнозувати важко, але так чи інакше, це було несподіване повідомлення Сі Цзіньпіна, адже Китай є одним із «лідерів» серед країн з найбільшою кількістю викидів вуглекислого газу, пише The New York Times.
"Ті, хто нападає на виняткові екологічні показники Америки, ігноруючи нестримне забруднення довкілля з боку Китаю, не цікавляться навколишнім середовищем. Вони хочуть покарати лише Америку, а я проти цього”, - заявив президент США Дональд Трамп у відповідь на повідомлення Цзіньпіна.
Як не дивно, але слова Трампа мають сенс. Попри те, що Китай почав активно цікавитися проблемами навколишнього середовища та інвестувати значні кошти у відновлювані джерела енергії, зараз немає чітких доказів того, що всі ці заходи, запроваджені Сі Цзіньпіном справді приносять користь екології.
Виробництво сталі в Китаї, після досягнення свого максимуму в 2014 році і поступового зниження протягом двох років, знову зросло з 2017 року. Так само як і видобуток вугілля - Китай виробляв половину світового загального обсягу вугілля в минулому році, також Китай є одним із найбільших «країн-споживачів» вугілля.
Однак частка вугілля в енергетиці Китаю дещо впала і в 2018 році вперше опустилася до рівня нижче 60%.
Згідно з брифінговим документом Центру досліджень енергетики та чистого повітря, станом на червень, Китай мав більше вугільних потужностей, ніж США та Індія.
Зараз китайський уряд також намагається активно стимулювати економічне відновлення країни після кризи, спричиненої пандемією COVID-19, а це дає китайським чиновникам усіх рівнів підставу "піти на все, щоб компенсувати збитки".
В першій половині цього року в Китаї було видано більше дозволів на будівництво вугільних електростанцій, ніж у 2018 та 2019 роках.
Недавня обіцянка Цзіньпіна зробити Китай вуглецево нейтральним до 2060 року може здатися не надто реалістичною. Однак, щоб плани Цзіньпіна спрацювали, Пекіну довелося б змінити моделі китайського економічного зростання і зменшити залежність від важкої промисловості та вугілля.
Ймовірно, США не мають наміру «притягувати Китай» до відповідальності, якщо Пекін не виконає свою «екологічну обіцянку».
Враховуючи те, наскільки екологічні показники Китаю були кращими, ніж показники Індії, гучні вимоги урядів іноземних держав щодо зменшення забруднення з боку Китаю можна розглядати як намір «стримати підйом» Пекіна.
З тих пір крок Трампа щодо вилучення США з Паризької кліматичної угоди 2015 року, згідно з якою адміністрація тогочасного американського президента Барака Обами взяла на себе зобов’язання зменшити шкідливі викиди в Америці та внести 3 мільярди доларів до Зеленого кліматичного фонду, ще більше підриває довіру до Вашингтона стосовно екологічних питань.
Те саме стосується неоднозначних заяв адміністрації Трампа щодо внутрішніх екологічних норм: скасування плану чистої енергетики, обіцянка активізувати вугільну промисловість, пом'якшення обмежень на видобуток нафти та газу.
Зростання напруженості між Сполученими Штатами і Китаєм, а також припинення дії більшості офіційних механізмів двостороннього діалогу між країнами зменшили вплив США.
Пекін, зіштовхнувшись із тим, що, на його думку, стає все «більш ворожою міжнародною ситуацією», намагається зробити китайську економіку більш незалежною та зменшити залежність Китаю від зовнішньої торгівлі.
У міру того, як Китай рухається до економічної незалежності, вплив Вашингтона на розвиток країни та екологічні стандарти, ймовірно, зменшиться.
Протягом багатьох років багато китайців розглядали дипломатичні представництва США в Китаї як єдине надійне джерело даних про якість повітря. Наприкінці липня, на тлі стрімкого погіршення відносин США та Китаю, консульство США в місті Ченду було закрито.
Забруднення навколишнього середовища в Китаї також шкідливе для США.
Забруднення атмосферного повітря в Азії стало причиною погіршення «екологічної ситуації» в деяких районах Америки. Дослідження забруднення атмосферного повітря в Китаї, проведене в 2014 році, показало, що коли сильний вітер дме через Тихий океан, шкідливі речовини, які виділяються внаслідок роботи промисловості Китаю, становлять, у гіршому випадку, від чотирьох до шести відсотків окису вуглецю, зареєстрованих на заході США.
Ці факти повинні викликати велике занепокоєння в адміністрації Трампа - хоча б тому, що вони дуже турбують американців. Згідно з опитуванням дослідницького центру Pew у квітні, вплив Китаю на глобальне довкілля очолив список занепокоєнь американців щодо Пекіна.
Проте спроба Вашингтона зупинити економічну співпрацю США та Китаю лише погіршить ситуацію. У своєму порядку денному в разі переобрання Трамп погрожує американським компаніям, які продовжать занадто тісну співпрацю з Китаєм, одночасно пропонуючи великі переваги компаніям у таких важливих галузях, як фармацевтика та робототехніка, якщо вони перенесуть свої промислові потужності з Китаю назад до США.
Однак, якщо відбудеться така зміна, всі шкідливі речовини, внаслідок роботи промислових компаній, які Вашингтон фактично експортував до Китаю, можуть повернутися в Америку. Таким чином, у питанні охорони навколишнього середовища, «розірвання економічної співпраці» між Китаєм та США є невигідним для обох країн, резюмує видання.