Автор зазначає, що ймовірність того, що уряд все ж внесе до парламенту пропозицію про відмову Нідерландів ратифікувати Угоду про асоціацію Україна-ЄС, достатньо велика. Прийняття голландським парламентом цієї пропозиції означає, що Угода працювати не буде.
Більше того, припинить свою дію і т. з. тимчасове застосування СА, введене на період ратифікації, тобто поки всі 28 країн не приймуть рішення щодо ратифікації документа. Таким чином, у випадку негативного рішення Нідерландів, які останніми висловлюють свою волю, зона вільної торгівлі Україна-ЄС припинить існування, також завершиться реалізація та секторальної частини Угоди.
За інформацією джерел ZN.ua в українському уряді, у Нідерландів є три основні "стурбованість" з українського питання. По-перше, голландці, як показали підсумки референдуму, і як сигналізує сьогодні Гаага, переживають, що Угода може стати першою сходинкою на шляху України до членства в ЄС. Як зазначає автор, ці переживання надумані, оскільки головним розчаруванням українців в Угоді було як раз відсутність європейської перспективи в преамбулі документа.
По-друге, голландців турбує співпраця ЄС з Україною в оборонній сфері. На думку Гааги, питання безпеки – це прерогатива НАТО, а не ЄС. Автор вважає і цю "стурбованість" надуманою, оскільки "оборонна" частина Угоди – дуже слабенька і ні до чого серйозного ЄС не зобов'язує. "А наскільки Євросоюз готовий допомагати Україні в оборонній сфері, демонструє російсько-український конфлікт і неготовність ЄС розгорнути не тільки військову, але навіть громадянську місію на Сході України", - додає Сіліна.
По-третє, жителів Нідерландів турбує, що завдяки Угоді Україна може отримати прямий доступ до фінансів ЄС. Але знову ж таки, оскільки Україна не є кандидатом на вступ до ЄС та Угода жодним чином їй це статус не гарантує, то і доступ до фондів ЄС наша країна автоматично отримати не може, пише автор. Скромні суми, що виділяються ЄС Україні, не йдуть ні в яке порівняння ні з обсягами фінансування країн-кандидатів, ні з допомогою, що надається ЄС, наприклад, Греції.
Крім того, громадяни Нідерландів переконані, що Угода дасть можливість українцям вільно пересуватися по Європі (і, головне, з Голландії) з метою працевлаштування, також турбують жителів Нідерландів і добре відомі європейцям українські проблеми з верховенством права і корупцією. Силіна нагадує, що Угода про асоціацію не має ніякого відношення до підготовлюваного безвізового режиму (це зовсім інший переговорний процес), а безвізовий режим, в свою чергу, не дає права на працевлаштування і буде введено лише для короткострокових поїздок українських громадян до Європи в туристичних, ділових, сімейних та інших цілях.
Докладніше читайте в статті Тетяни Силиной "Врятують або знищать Нідерланди асоціацію України з ЄС?" у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня".
Раніше, 22 вересня, виступаючи в парламенті, нідерландський прем'єр Марк Рютте заявив, що Нідерланди, найімовірніше, не будуть ратифікувати угоду про асоціацію між Євросоюзом і Україною. У відповідності з нормами ЄС для укладення угоди про асоціацію з третьою країною, його повинні ратифікувати уряди всіх країн-учасниць союзу.
Нагадаємо, 12 квітня були оголошені офіційні результати референдуму щодо асоціацію ЄС і України. Згідно з ним, явка склала 32,28%, перевищивши необхідні 30%, щоб референдум був визнаний таким, що відбувся. Проти ратифікації проголосували 2,5 млн осіб або 61% виборців, за – 1,6 млн осіб або 38,21% виборців.
Детальніше про голландському референдумі читайте в статті Тетяни Силіної "Не все пропало" на сторінках тижневика "Дзеркало тижня. Україна".