Вибори у Франції: чого чекати Україні від Ле Пен і Макрона?

У другий тур французьких президентських виборів, які відбудуться 7 травня, вийшли ультраправа Марін Ле Пен і незалежний центрист Еммануель Макрон. Обидва кандидати, так чи інакше висловлювались з приводу України, Росії та колективної безпеки. DT.UA виніс основні тези кандидатів з цих питань.

Марін Ле Пен

Ультраправа дочка Жан-Марі Ле Пена, яка очолювала (до другого туру виборів) партію "Національного фронту" встигла зробити досить багато заяв по Україні і Росії.

"Я визнаю Крим частиною Росії", – Ле Пен прямим текстом озвучила перед російськими ЗМІ те, чого не говорив будь-який інший кандидат в президенти Франції. Ле Пен вважає, що пострадянські кордони України і Росії можна піддати ревізії, а Крим, на її думку, завжди був російським культурно.

У січні 2014 року партія Ле Пен виступила з дуже різкою заявою по Україні. "В Києві немає законної влади, до влади прийшли радикали, які порушують права російськомовних, обмежують свободу слова, права православної церкви Московського патріархату і загрожують автономії Криму", – було сказано в заяві.

Пізніше "Національний фронт" направляв своїх спостерігачів на "вибори" в "Л/ДНР".

Ле Пен також заявляла в інтерв'ю американського каналу CBS, що вона "не бачить російської загрози для Франції чи Європи". У цьому ж інтерв'ю ультраправа кандидатка говорила про необхідність миритися з Володимиром Путіним, щоб уникнути нової Холодної війни.

Висловлювалася Ле Пен також і за зняття санкцій з Росії. "Безумовно, я буду виступати за скасування санкцій. Вони безглузді, якщо тільки їх метою не було розорення французьких фермерів. До того ж санкції - це досить дурний метод в дипломатії. Всі країни повинні проявляти повагу один до одного, вести переговори на рівних і приймати компромісні рішення, прийнятні для всіх", – говорила Ле Пен у своєму інтерв'ю російським ЗМІ. Після цих слів СБУ навіть заборонила французькому політику в'їжджати на територію України, але пізніше скасувала свою заборону.

Важливими є не тільки слова Ле Пен, але і її фінансування. Партія отримувала кредит 9 мільйонів євро від російського банку, а в кінці 2016 року здійснювала спробу отримати фінансування ще раз. Ле Пен також має позитивний образ в російських ЗМІ, а незадовго перед першим туром виборів, вона відвідала Москву для зустрічі з депутатами Держдуми і Путіним.

Еммануель Макрон

Макрон висловлювався з приводу України і Росії набагато менше, зосередившись на питанні співпраці в рамках Євросоюзу і на внутрішній політиці країни. Тим не менш, навіть з існуючих заяв Макрона, не всі позитивні для України.

Так ще в січні 2016 року Макрон, тоді ще міністр економіки Франції, відвідував Росію і висловлював надію про швидке зняття санкцій. Варто відзначити, що Макрон говорив, що виступає за якнайшвидше зняття санкцій, однак додаючи "у разі виконання Мінських угод".

Вже в якості кандидата в президенти, Макрон вів схожу до Ангели Меркель і Франсуа Олланду лінію, відзначаючи первинність питання Мінських угод. По мірі набуття більшої підтримки від політиків-центристів, Макрон змінював свою позицію щодо Росії на більш жорстку.

2 березня Макрон заявив, що необхідно вести діалог з Росією, але цей діалог "повинен бути твердим".

Штаб Макрона піддавався кібератакам, що голова його виборчого штабу кваліфікував, як російські. Однак сам Макрон ці атаки не коментував.

23 березня Макрона підтримав міністр оборони Франції Жан-Ів Ле Дріан, який має серйозний досвід у питаннях оборони і зовнішньої політики. Після цього риторика Макрона в бік Росії стала ще більш рішучої.

Останні заяви Макрона були досить прохолодними до Росії. "Сьогодні я хочу запропонувати більше незалежності. Не зближуватися з паном Путіним. Я хочу будувати незалежність з відповідальністю, з справжньою європейською політикою", – говорив Макрон.

Детальніше про головних кандидатів на посаду президента Франції читайте в статті Оксани Митрофанової "Президентські вибори у Франції. Наслідки для України" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".