В Politico назвали причини, через які Путін навряд чи погодиться на зустріч із Зеленським

Дональд Трамп не є людиною, яка занурюється в деталі — за винятком, мабуть, його пристрасті до створення власного бренду розкоші, де він відомий одержимістю блискучим декором своїх готелів, гольф-клубів і казино. Якщо Трамп може хвилюватися через те, які штори повісити в номерах готелю, то в питаннях дипломатії, від яких можуть залежати десятки тисяч життів, він проявляє менший інтерес до деталей, зосереджуючись радше на особистих контактах між лідерами.

Деталі залишаються для підлеглих — таких, як його держсекретар "маленький Марко" чи друг по гольфу та посланець "на всі випадки" Стів Віткофф, який, на жаль, теж слабко орієнтується в деталях і схильний чути лише те, що хоче. Трамп же просто чекає від них сигналу, коли "мир буде готовий до подачі".

Свідомо чи ні, але Трамп дотримується "теорії великих людей" — концепції, яку популяризував вікторіанський есеїст і шанувальник героїв Томас Карлейль, що пояснює хід історії діями виняткових лідерів. Такий підхід ігнорує складніші взаємодії культури й історії, політики та економіки, зазначає Джеймі Деттмер, редактор думок в Politico Europe. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Путін сказав Трампу, що готовий до зустрічі з Зеленським – AFP

Для Трампа ж усе зводиться до персоналізації — і головним чинником є "хімія" між людьми.

Під час своєї зустрічі минулого тижня з кількома європейськими лідерами та Володимиром Зеленським, Трампа випадково підслухали, коли він пояснював президенту Франції Емманюелю Макрону, що Путін хоче "укласти угоду саме з ним".

"Я думаю, він хоче домовитися зі мною. Ти розумієш? Як би божевільно це не звучало", — сказав Трамп.

Звідси й його зауваження цього тижня про труднощі в організації двостороннього саміту між Владіміром Путіним і Володимиром Зеленським. І знову все зводиться до "особистої хімії": на його думку, Путін уникає зустрічі зі своїм українським колегою, бо він йому просто "не подобається".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Андреас Умланд: А що, якщо Путін та Зеленський не домовляться?

Без сумніву, вони обидва не відчувають симпатії один до одного. Зеленський має всі підстави зневажати Путіна, відповідального за вторгнення в його країну, яке супроводжується воєнними злочинами, загибеллю та пораненням десятків тисяч українських військових і мирних жителів.

Ймовірно, і Путін не в захваті від Зеленського. Адже той є незручним лідером країни, яка відмовляється здаватися, кинула виклик "величній" імперській Росії й чий дух опору досі залишається незламним. Але саме це не є причиною, чому Путін не готовий зустрічатися із Зеленським.

По-перше, саміт з українським президентом надав би Зеленському політичну легітимність, тоді як Кремль давно твердить, що він її не має. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Трамп заявив, що готує зустріч Зеленського і Путіна

"Але є й інша причина. Створення перешкод для проведення саміту є невід’ємною частиною кремлівської стратегії — тягнути час із Трампом, водночас уникаючи або принаймні зменшуючи ризик викликати його гнів і підштовхнути його виконати власну погрозу щодо "серйозних наслідків", якщо Росія не покаже готовності завершити найбільшу війну в Європі з 1945 року", — додає автор думок.

Трамп не уточнив, якими будуть ці наслідки. Найімовірніше, якщо Трамп узагалі мав намір діяти, йшлося б про вторинні санкції проти країн, які торгують із Росією, з метою перекрити їй доступ до продажу викопного палива.

Це не змусить Росію капітулювати — ефективність санкцій зазвичай переоцінюють — але стало б серйозною проблемою, адже російська економіка вступає в рецесію і вже перевищила цільовий показник бюджетного дефіциту на цей рік.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Дуже хороша розмова": Зеленський розповів, про що говорив з Трампом

Якщо Путін не отримає чогось, що можна видати за перемогу, продовження війни проти України для нього залишається вигідним. Різке завершення конфлікту може поставити його режим під загрозу, адже швидкий вихід із воєнної економіки створив би ризик небезпечних внутрішніх політичних чвар.

І, за словами соціологині та наукової співробітниці аналітичного центру New Eurasian Strategies Centre Елли Панеях, це призвело б до "жорстокої й запеклої боротьби за зменшувані ресурси на всіх рівнях суспільства". Війна також слугує виправданням для політичних репресій — адже патріотизм можна легко використати як інструмент.

"Затягування війни також вигідне тим, що воно ще більше виснажує фінансово обмежені європейські країни й створює ризик розколу вже крихкого трансатлантичного альянсу. Ослаблений, розсіяний і розділений Захід водночас відповідає інтересам союзника Путіна — Сі Цзіньпіна, який розмірковує, як і коли поглинути Тайвань", — стверджує Деттмер.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Навіть якщо Зеленський і Путін все-таки зустрінуться, немає підстав очікувати “прориву” — WP 

То як же утримувати Трампа на гачку, не викликаючи його гніву й залишаючи на своєму боці? Відповідь очевидна: втягнути Рубіо та Віткоффа в нескінченні деталі й ускладнення — говорити про "корінні причини" війни та втягувати американських співрозмовників у довготривалу гру майстерних маніпуляцій, у якій Лавров справжній майстер.

"Усе це супроводжується формуванням образу Зеленського й Києва як винних у відсутності прогресу щодо завершення війни. Саме цим Лавров і займався у своєму інтерв’ю програмі Meet the Press — перекладав провину на Зеленського й розраховував, що це закріпиться у свідомості Трампа, людини, яка не терпить деталей", — підсумував Деттмер.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підкреслив, що Москва свідомо уникає переговорів, посилюючи атаки на фронті та обстріли мирних міст. Водночас видання CNN припускає, що російський диктатор не бажає зустрічатися із Зеленським "ні зараз, ні у майбутньому", оскільки така зустріч означатиме, що Кремль визнав легітимність українського президента.