Автор зазначає, що жодна з "гібридних" програм не здобула достатньої підтримки. У другому турі 7 травня, доводячи політичну поляризацію до максимуму, зійдуться проект подвійної відкритості Еммануеля Макрона та проект подвійного закриття Марін Ле Пен. Кожен із кандидатів окреслює це протистояння власними термінами: для Ле Пен це протистояння європеїстів та патріотів, для Макрона - прогресистів та консерваторів.
Крім того, між виборцями кандидатів є глибокий соціальний розлам, пише Коваль. Як засвідчило дослідження IPSOS, електорат Макрона - освічені жителі великих міст із доходом від 3000 євро на місяць (у Парижі він здобув рекордні 35% голосів, тоді як його суперниця - заледве 5%). Натомість електорат Ле Пен - мешканці сіл та містечок, непривілейованої Франції, що найбільше постраждала від економічної стагнації, наймані службовці та робітники із зарплатою до 1250 євро.
"Також спостерігався чіткий географічний розлом: 47 департаментів, у яких святкувала перемогу Ле Пен, розміщуються на сході Франції, 42, здобуті Макроном, - на заході", – додає автор.
Нагадаємо, у другий тур виборів президента Франції, який відбудеться 7 травня, вийшли лідер руху "Вперед!" Еммануель Макрон і голова "Національного фронту" Марін Ле Пен.
Кандидат від "Республіканців" Франсуа Фійон і соціаліст Бенуа Амон закликали своїх виборців голосувати за Макрона у другому турі.
Головне про результати першого туру виборів читайте в матеріалі DT.UA "Перемога Макрона і поразка основних партій: головне з першого туру французьких виборів".
Детальніше про французькі президентські вибори читайте в статті Надії Коваль "Локальний декаданс із глобальними наслідками: підсумки першого туру французьких виборів" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".