Українські полярники вперше за понад 20 років зафіксували температурну аномалію в Антарктиці

Українські метеорологи зі станції “Академік Вернадський” повідомили про кліматичну аномалію. У 2025 році температура морської води в районі станції не опускалася нижче межі замерзання. Це сталося вперше за весь період спостережень, що тривають з 2002 року, повідомляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) у Facebook. 

НАНЦ зазначає, що у 2024 та 2023 роках кількість днів із температурою нижче межі замерзання, тобто −1,8°C була мінімальною – 4 та 10 відповідно. Це різко контрастує з показниками попереднього десятиліття, коли такі періоди сягали понад сто днів. 

“Ймовірно, йдеться про чергове підтвердження потепління в нашому районі Антарктики. Адже за останнє десятиліття кількість таких днів лише один раз перевищила позначку в 40, тоді як за попереднє десятиліття сягала навіть 148”, – наголосив очільник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Понад мільйон гектарів української землі підуть під воду через глобальне потепління

Полярники повідомляють, що вплив змін “помітний неозброєним оком”. Цієї антарктичної зими довкола Аргентинських островів не утворився сталий льодостав, і акваторія майже увесь рік залишалася відкритою для виїздів човнами. Подібна ситуація повторюється вже кілька років, хоча до 2020-х такого практично не траплялося.

Раніше взимку між островом Галіндез та узбережжям Антарктиди формувався лід, через який полярники могли переходити протоку Пенола на лижах. Востаннє достатню товщину льоду для можливості переміщення фіксували у 2019 році.

Нині льодовий покрив з уламків айсбергів, багаторічного та однорічного льоду, а також місцевого льодоставу з’являється дедалі рідше та фрагментарно. Цього року новий лід утворився лише місцями між островами й протримався недовго. Науковці пояснюють, що у вузьких протоках вода розпріснюється, тому замерзає швидше, однак це не відображає стану океану загалом.

У НАНЦ нагадують, що морський лід є критично важливою частиною антарктичної екосистеми. Його формування впливає на життя багатьох видів тварин, тому подальше скорочення льодового покриву може мати суттєві екологічні наслідки.

Нещодавно на станції “Академік Вернадський”, вилупилося перше у цьому сезоні пташеня субантарктичних пінгвінів. Подія сталася значно раніше за звичні терміни, що науковці також пов’язують із глобальною зміною клімату в регіоні.