Угода з Іраном стала "стрибком віри" для Обами – NYT

40 років тому президент США Річард Ніксон зробив неочікуваний хід в умовах Холодної війни. Він почав налагоджувати зв'язки з комуністичним Китаєм, який збудував невеликий ядерний арсенал і очевидно мав великі амбіції щодо своєї впливовості.

Нинішня угода щодо ядерної програми Ірану стала таким же "стрибком віри" для президента Барака Обами, який робить сумнівну спробу зменшити ядерну загрозу від близькосхідної країни.

Про це на сторінках New York Times пише Девід Сангер, який зауважує, що сумнівна ядерна програма була лише одним з інструментів Тегерану, який турбував США і був націлений великою мірою на дестабілізацію Близького Сходу. Тож попри угоду, існує ризик, що іранські генерали спробують компенсувати втрату ядерної карти, посиливши фінансування Хезболи і уряду сирійського президента Башара Асада. При цьому Іран може продовжити грати м'язами у інших конфліктах в регіоні.

Тегеран вже збудував "кібервійська" і націлив їх проти Саудівської Аравії, а також в меншій мірі проти США. Через кілька років, коли угода щодо ядерної програми буде виконана і іранська влада, позбувшись санкцій, матиме більше фінансових можливостей, вона зможе витратити великі суми на такі дії.

Обама переконує, що після скасування санкцій у лідерів Ірану не буде іншого вибору, як посилено працювати над підвищенням добробуту свого народу, який натерпівся за роки економічних обмежень. Американський президент сказав своїм помічникам, що навряд чи Іран буде витрачати багато на терористів і кібератаки.

Аятола Хаменеї і Захисники ісламської революції Ірану все ж лишаються вірними своїм принципам від 1979 року. Вони можуть використати гроші і угоду щодо ядерної програми в своїх інтересах, щоб тримати під контролем молоде покоління іранців, яких більше цікавлять подорожі і навчання на Заході, ніж центрифуги нового покоління.

Також питанням лишається, чи з'явиться ірансько-американська співпраця в тих сферах, де їхні інтереси перетинаються, наприклад у боротьбі проти "Ісламської держави". До цього часу у Вашингтоні хотіли позбутися "духу ворожнечі" у відносинах з Іраном, так само, як і з Кубою.

"Президент неодноразово говорив про те, що він би хотів зійти з цієї історичної колії", - нагадав радник президента США Бенджамін Родес.

Автор нагадує, що у такої політики на пом'якшення напруги є й інший бік. 40 років тому, коли Ніксон почав налагоджувати зв'язки з комуністичною КНР, він здивував союзну Японію і змусив демократичний Тайвань почуватися зрадженим. Угода Обами з Іраном теж спричинила щось подібне. Ізраїль і Саудівська Аравія вбачає у ній загрозу. Вони бояться, що Іран зможе зміцнити своє фінансове, військове і політичне становище.

В цей же час, у Білому Домі сподіваються, що скасування санкцій змусить Іран в довгостроковій перспективі шукати більш тісної співпраці з США.

"Цього точно не станеться. Іран – це не Куба. Ми не побачимо його відкритих обіймів ще дуже і дуже довго", - сказав виданню неназваний американський дипломат, який брав участь у переговорах щодо ядерної програми. В цей же час, Росія намагається отримати користь від угоди з Іраном.

Угода відкрила двері для іранської атомної енергетики, чого Росія добивалася роками. Путін похвалив угоду і розраховує на участь Росії в мирних ядерних проектах Ірану. Оскільки саме "Росатом" багато років до введення санкцій будував реактори в близькосхідній країні. Зараз у російської компанії є контракти на спорудження ще двох реакторів.

Учора Іран і "шістка" погодили історичну ядерну угоду. Згідно з умовами документу, Іран приймає на себе зобов'язання "ні при яких умовах не прагнути до володіння, розробки та отримання доступу до будь-якого виду ядерної зброї".

Напередодні стали відомі подробиці угоди щодо ядерної програми Ірану. Іран і "шістка" міжнародних посередників (Великобританія, Німеччина, Китай, Франція, Росія, США) досягли угоди про те, що інспектори ООН отримають доступ до всіх іранських об'єктах, в тому числі й військовим, де потенційно може вестися розробка ядерної зброї. Дане питання було ще одним каменем спотикання у досягненні угоди. Так, раніше парламент Ірану схвалив закон про заборону доступу інспекції на військові об'єкти.

У той же час, заблокувати угоду ще можуть в Конгресі США, де її різко притиковали. Укладення угоди з Іраном повинно було відбутися ще 30 червня, однак було відкладено через "великі розбіжності", як говорили дипломати. Тоді дедлайн був перенесений на 7 липня, потім - на 10-е, потім - на 13-е.

Іран був викритий у розробці ядерної програми ще в 2002 році. За підозри у розробці ядерних технологій на Іран були накладені санкції ООН, США і Євросоюзу. Активна фаза переговорів щодо ядерної програми у форматі "шістки" (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Росія, Китай) плюс Іран велися з 2013 року.

Детальніше про переговори з Іраном читайте в матеріалі "Дзеркала Тижня. Україна" Іранський X-фактор.

Ядерна угода передбачає обмеження Ірану на збагачення урану строком на вісім років.