У Європи майже немає можливості обійти санкції США проти Ірану - The Economist

Минулого тижня президент Дональд Трамп вивів США ядерної угоди з Іраном (JCPOA). Завдяки їй Тегеран позбувався тиску економічних санкцій в обмін на дотримання обмежень в ядерній програмі. Вона була укладена за участі п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН. Але рішення Трампа сильно, а можливо і смертельно, ослаблює угоду. Американські санкції проти Ірану знову будуть введені. Американські компанії, які почали співпрацювати з іранськими, будуть змушені розірвати домовленості. Однак, у європейського бізнесу теж є причини нервувати, пише The Economist. Америка вперше запровадила санкції, пов'язані з іранською ядерною програмою, в 2005 році, коли президент Джордж Буш-молодший наказав заморозити активи осіб, пов'язаних з нею. ЄС зробив щось подібне через два роки. Якщо врахувати, що це допомогло переконати Іран сісти за стіл переговорів і підписати JCPOA, то можна сказати, що санкції спрацювали.

Вони були скасовані в 2016 році, хоча ті з них, які були накладені за іранську підтримку міжнародного тероризму, лишилися в силі. Втім, ослаблення тиску все одно дозволило європейським і деяким американським компаніям почати тогівлю з Іраном. Втім, їхній підхід був дуже обережним через те, що "Вартові ісламської революції" все ще контролюють значну частину економіки. А з ними співпрацювати заборонено. Таким чином, довгострокових угод з'явилося не багато.

Для європейських компаній проблема американських санкцій криється в їхній екстратериторіальності. Санкції ЄС стосуються лише європейських компаній і громадян. Підхід американських інший. Вони містять ключовий компонент, який стосується американських громадян і компаній і включає ембарго на торгівлю, заможення активів, які належать громадянам зазначених країн, і обмежує експорт певного обладнання. Але крім цього вони мають вторинний екстатериторіальний компонент, який накладає обмеження на іноземних громадян і компанії. Це означає, що будь-яка компанія, де б вона не базувалася, повинна дотримуватися американських санкцій, якщо вона використовує долар США у міжнародних трансакціях, має дочірні компанії в США чи ж перебуває під контролем американців.

Деякі європейські компанії цілком підпадають під цей опис. Приміром, французька компанія Total, яка підписала угоду з Іраном про розробку великого газового родовища. Деякі зможуть оминути американські санкції, якщо перейдуть на євро в угодах з Іраном. Але багатьом доведеться обирати між американським і іранським бізенсом. І якщо вони оберуть Іран, то можуть зіштовхнутися з труднощами у банківських процедурах. Оскільки західні банки можуть не захотіти проводити операції, які стосуються Ірану, навіть якщо це законно.

У Євросоюзу не багато простору для маневрів. Він може скористатися власним законодавством, так званою "регуляцією блокування", ухваленою 22 роки тому, яка забороняє компаніям ЄС виконувати екстратериторіальні американські санкції. Таким чином, європейські компанії можуть порушувати американські сакнції. Однак, далеко не всі країни ЄС імплементували цей закон. А отже застосувати його буде не просто. До цього часу Австрія була єдиною країною, яка звинуватила компанію в порушенні "регуляції блокування". Але ця справа в 2007 році навіть не дійшла до суду.

Як повідомлялося, Іран має намір в ультимативній формі вимагати у Франції, Німеччині та Британії збереження ядерної угоди після рішення президента США Дональда Трампа розірвати угоду. У Тегерані заявили, що у країн Євросоюзу є від 45 до 60 днів, щоб надати Ірану гарантії захисту його інтересів, а також компенсувати збитки, викликані діями Вашинтона.

Тим часом радник президента США Джон Болтон висловив сподівання, що Франція, Британія та Німеччина слідом за Сполученими Штатами вийдуть з ядерної угоди з Іраном.

Детальніше про наслідки виходу США зі Спільного всеосяжного плану дій щодо іранського атому читайте в статті Віталія Федянина "Жахливий спадок Трампа" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".