50 мільйонів людей опинилися в пастці сучасного рабства – на 10 мільйонів більше, ніж у 2018 році, йдеться у підготовленому міжнародною правозахисною організацією Walk Free, Міжнародною організацією праці (МОП) та Міжнародною організацією з міграції (МОМ).
У 2021 році кількість залучених до експлуатації людей, включно з секс-торгівлею та домашнім рабством, зросла до 28 мільйонів, а ще 22 мільйони одружилися примусово.
У звіті стверджується, що цей сплеск рабства можна пояснити різними факторами, включаючи вплив пандемії Covid-19, тривалі конфлікти, суворі погодні явища та стрімке зростання інфляції.
«Сучасних рабів стало на 10 мільйонів більше. Ситуація посилилася через напади на демократію, глобальні обмеження прав жінок і попит з боку країн з вищим рівнем доходу», — заявила Жаклін Джоудо Ларсен, керівник відділу глобальних досліджень у Walk Free.
Більше половини всіх жертв примусової праці та чверть тих, хто потрапив у примусові шлюби, проживають у країнах із рівнем доходу вище середнього або високим.
Десятка країн з найбільшою часткою жертв сучасного рабства серед населення виглядає наступним чином:
- Північна Корея;
- Еритрея;
- Мавританія;
- Саудівська Аравія;
- Туреччина;
- Таджикистан;
- Об'єднані Арабські Емірати;
- Росія;
- Афганістан;
- Кувейт.
При цьому, шість із десяти країн із найбільшою кількістю жертв — це країни G20: Індія, Китай, Росія, Індонезія, Туреччина та США.
«Сучасне рабство пронизує всі аспекти нашого суспільства. Він пронизує наш одяг, освітлює нашу електроніку та приправляє нашу їжу. За своєю суттю сучасне рабство є проявом надзвичайної нерівності», – наголосила Грейс Форрест, директорка-засновниця Walk Free.
Цьогорічний звіт також висвітлює те, як зміна клімату посилює кризу, змушуючи мільйони людей мігрувати, піддаючи їх таким чином підвищеному ризику експлуатації.
Серед наданих правозахисниками рекомендацій урядам — вдосконалення трудового законодавства та інспекцій, скасування державної примусової праці та підвищення встановленого законом шлюбного віку до 18 років.
У звіті зазначається, що найбільше заходів для боротьби з сучасним рабством вжило Сполучене Королівство, слідом за ним йдуть Нідерланди та Португалія, тоді як Туркменістан і Росія зробили найменше.
Як не стати жертвою трудової експлуатації, де і яку можна отримати підтримку, якщо це все ж таки трапилося, а також про те, яким має бути системний підхід держави, щоб мінімізувати кількість випадків трудового рабства, читайте у статті Олександра Кітраля «Безоплатна праця. Війна загострила проблему рабства в Україні».