Про хворобу глави Чечні Рамзана Кадирова у Росії говорять дуже багато, при чому в Грозному та Москві побоюються, що його смерть може спричинити дестабілізацію та призвести до вибуху в регіоні. Тому оскільки здоров’я Кадирова «не залишає надії на одужання», глава республіки, його оточення та адміністрація Путіна готуються до «обставин непереборної сили» й продумують «план Б» на посткадировський період, пише Володимир Кравченко у статті «Що буде після смерті Кадирова і хто його замінить?».
«З огляду на те, скільки крові пролив Кадиров і його близькі, «кровників» у них вистачає. Більш ніж імовірно, що в посткадировський період можуть розпочатися не лише жорсткі внутрішньоелітні розбірки, а й масштабний внутрішній конфлікт, коли чеченці мститимуться за смерть рідних. Цього кривавого сценарію в Москві та Грозному прагнуть уникнути й намагаються створити запобіжники, здатні як не допустити «зам’ятні», так і убезпечити родину Кадирова та людей із його оточення», – пише Кравченко.
За словами автора, останні кадрові зміни говорять про те, що чеченське та російське керівництво вже почало реалізовувати «план Б». І не лише готуючи для родини Кадирова місце в Саудівській Аравії та ОАЕ.
Зокрема, ексглаву парламенту Магомеда Даудова призначили главою уряду Чечні. Його попередник на цій посаді – Муслім Хучієв – став помічником прем’єр-міністра РФ Міхаїла Мішустіна.
Посаду глави парламенту тепер обіймає Шаїд Жамалдаєв, який раніше був заступником спікера. А екскомандира «Ахмату» Апті Алаудінова призначили на посаду заступника начальника Головного управління з військово-політичної роботи Міноборони РФ.
«Власне, саме Алаудінова називають одним із претендентів на посаду глави республіки в посткадировській Чечні. Принаймні «Новая газета. Европа» стверджує, що на його кандидатурі зупинилися в АП. На думку головного редактора цього російського видання Кіріла Мартинова, призначення Алаудінова може означати, що Кремль вирішив покласти край особливому становищу Чечні: згорнути частину елементів правління Кадирова та зробити північнокавказьку республіку пересічним регіоном РФ», – пише автор.
Тим часом, як зазначає Кравченко, ще одним претендентом на місце Кадирова є Магомед Даудов. Російські експерти кажуть, що його називають «псом на ланцюгу» режиму. Однак відомий Даудов не лише своєю жорстокістю, а й ефективністю. Водночас ставлення Кадирова до Даудова, за словами тих самих експертів, можна назвати радше «споживацьким».
Telegram-канал BRIEF припускає, що Даудов фактично стане регентом у разі смерті чинного глави Чечні. Зокрема, там пишуть, що «він очолюватиме Чечню до конституційного повноліття Ахмата Кадирова й має забезпечити плавний перехід».
Своєю чергою Кравченко пише, що і Даудов, і Алаудінов зарекомендували себе як віддані виконавці волі Кадирова. Обоє брали участь у незаконних затриманнях, катуваннях, позасудових стратах.
«Можливо, сам Кадиров і хотів би бачити в ролі наступників своїх синів — Ахмата й Адама. Однак їхній вік, відсутність політичного досвіду та підтримки в силових структурах роблять плани глави Чечні нереалістичними», – пише автор.
Водночас правозахисник Муса Ломаєв зазначає, що «ці діти зросли в акваріумних умовах, де їм завжди все підносили, за них усе робили. Ці діти не пристосовані до реального життя». Принаймні найближчими роками в «принців» немає перспектив очолити республіку.
«Не виключено, що на політичний Олімп у Чечні зійде й невідомий наразі претендент. Адже ключову роль у виборі наступника глави північнокавказької республіки відіграватиме не Кадиров чи його оточення, а сам лише Путін, головна мета якого — зберегти внутрішньоелітний баланс у Чечні та стабільність у регіоні», – підсумував Кравченко.
Раніше «Нова газета. Європа» у своєму розслідуванні зазначала, що глава Чечні Рамзан Кадиров уже кілька років хворіє на тяжку недугу, через яку періодично йде на лікарняний. Діагноз йому поставили ще у 2019 році, а шансів на одужання у нього дуже мало – 80% випадків закінчуються летально. Ймовірно, у Кадірова діагностували «некроз підшлункової залози».
Газета зазначає, що смертність при некрозі підшлункової залози сягає 30-80%. Водночас є випадки, коли люди із цією недугою жили до глибокої старості. Однак в середньому лікарі дають прогноз щодо хворих на некроз підшлункової залози приблизно п’ять років життя.