У Празі вчергове облили фарбою і розписали написами пам'ятник маршалу Конєву

У Європі все частіше проявляється справжнє ставлення до радянських воєначальників, чиї пам'ятники стоять у країнах колишнього Варшавського договору. У Празі невідомі облили фарбою пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву та обмалювали постамент написами.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Denik N.

Невідомі облили червоною фарбою постамент, на якому стоїть пам'ятник, а біля підніжжя білою фарбою написали: "Ні кривавому маршалу, ми не забудемо" і дата - 1968.

Винуватцям загрожує один рік позбавлення волі.

Вважається, що Конєв є керівником звільнення Праги в 1945 році. Однак сучасні історики вважають, що війська 1-го Українського фронту під командуванням Конєва увійшли до вже звільненої Прагу, яку на цей момент взяли під контроль учасники Празького повстання і частина військ Російської визвольної армії генерала Андрія Власова, повернувших зброю проти німців.

В Чехії ставлення до Конєва неоднозначне: частина чехів вважає його герєом, частина - ненавидить. Це вже не перше осквернення пам'ятника: в 2018 році на пам'ятнику написали фарбою: "Той, який жодного разу не вистрілив", натякаючи на те, що війська під командуванням Конєва увійшли до Праги, в якій було всього кілька загонів СС - всі інші вже залишили Прагу. Однак багато хто пропонує пам'ятники не чіпати, а просто дати зрозуміти, ким був для Чехії той чи інший історичний діяч - тоді і поставлені були пояснювальні таблички чеською, англійською та російською мовами, в яких викладена біографія маршала "з усіма її достоїнствами і недоліками". Такий крок обурив Росію.

Після присутності на декількох фронтах в роки Другої світової війни Іван Конєв брав участь у придушенні угорського повстання 1956 року, а також був в Берліні на час будівництва Берлінської стіни в 1961 році. 1968 рік - це дата радянського вторгнення в Чехословаччину. Вважається, що перед вторгненням військ СРСР під керівництвом Конєва велася розвідувальна робота в Чехії.

Нагадаємо, 2 червня в Харкові під час пікету з'їзду партії "Довіряй дєлам" у Палаці Спорту активісти знесли пам'ятник Жукову на проспекті Петра Григоренка. За цим фактом поліція відкрила дві кримінальні справи.

Наступного дня прес-секретар президента Юлія Мендель заявила, що закон про декомунізацію містить певну правову колізію. Вона також повідомила, що Володимир Зеленський закликає владу Харкова цю колізію "з'ясувати" шляхом "чітких обговорень з громадськістю".

Однак в Українському інституті національної пам'яті вказали на відсутність таких колізій. Закон відносить до символів комуністичного режиму осіб, які обіймали керівні посади, а Жуков був першим заступником народного комісара оборони і міністром оборони СРСР у 1942-1944 і 1955-1957 роках, нагадали в УІНП.

Бажання втручатися в справи сусідніх суверенних держав традиційно продемонструвала і Росія. Президент РФ Володимир Путін, коментуючи знесення погруддя Жукову в Харкові, традиційно згадав про нібито "героїзацію нацизму" у Східній Європі. Але не вказав назв країн. А речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що пам'ятник катові українців "уособлює боротьбу всіх народів СРСР проти фашистської Німеччини".