"Ми вийшли захищати демократію, яка знаходиться в небезпеці. Ми вийшли захищати своє право брати участь у демократичних виборах", - пояснила лідер партії "Дія і солідарність" Майя Санду.
Також учасники акції протесту в Кишеневі вимагали заборонити в'їзд у країни Європейського союзу президенту Молдови Ігорю Додону та олігарху Владу Плахотнюку, а також заарештувати їхні рахунки. Ці вимоги містяться в резолюції, яка була прийнята під час недільного мітингу.
Крім того, протестувальники закликали до "демонополізації ЗМІ та деполітизації громадського телебачення Moldova-1". Також в резолюції йдеться про необхідність "публікацію другої доповіді компанії Kroll про результати розслідування крадіжки мільярда євро з банківської системи, повернення грошей, покарання винних і скасування закону, згідно з яким гроші повертатимуть за рахунок громадян".
У сквері перед будівлею парламенту країни зібралося від трьох до п'яти тисяч осіб (хоча правоохоронці озвучили цифру в 1,5 тисячі осіб), у тому числі представники регіонів, а не лише жителі столиці. Як повідомляють журналісти, мітинг організований Радою Великого Національного Зібрання (створена у 2015 році опозиційними партіями "Платформа DA", "Дія та солідарність" і Ліберально-демократичною партією Молдови).
При цьому організатори акції протесту закликали учасників до мирного вираження власних думок і заявили про те, що підтримуватимуть громадський порядок власними силами. Тим не менш, до місця проведення мітингу прибули сотні поліцейських, які вибудували кордон між мітингувальниками і будівлею парламенту Молдови. За словами голови Генерального інспекторату поліції Георгія Кавкалюка, "співробітників правоохоронних органів рівно стільки, щоб вони змогли забезпечити громадський порядок". Сам захід тривав понад годину.
Наприкінці липня цього року парламент Молдови ухвалив закон про перехід до змішаної виборчої системи. Закон підтримали 74 депутати від правлячої коаліції і Партії соціалістів. При цьому даний акт не враховує більшість рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи, яка наполягала на тому, щоб не приймати закон за відсутності політичного консенсусу.
Проти прийняття закону у другому читанні виступили всі позапарламентські партії і парламентська опозиція. При цьому опозиція пообіцяла відновити восени масові акції протесту, щоб домогтися скасування прийнятого закону.