У Бельгії проституцію прирівняли до інших професій

У Бельгії повії завдяки прийнятому в травні 2024 року закону незабаром матимуть такі самі соціальні права, що й інші працівники.  Нові правила, пише Euronews Witness, дозволяють їм підписувати трудові контракти з затвердженими роботодавцями. Це безпрецедентна спроба врегулювати цей сектор, однак не всі її схвалюють.

Раніше хостес-бари та салони еротичного масажу в Бельгії працювали в сірій зоні: секс-працівниці отримували зарплату готівкою або працювали за контрактом офіціантки. На думку прихильників закону, це було відкритими дверима для зловживань.

«Приємно знати, що тепер це унормовано законом, тому що питання завжди полягало в тому, чи ми робимо все правильно чи ні», — говорить Александра Морілс, власниця еротичного салону.

Чіткі правила в секторі

Декриміналізувавши певні форми сутенерства, уряд  має намір запровадити чіткі правила для сектора, створити статуси, адаптовані до специфічних та унікальних аспектів секс-бізнесу, і забезпечити доступ до допомоги по безробіттю, медичного страхування та декретної відпустки.

Для легального працевлаштування роботодавці повинні не мати судимості, отримати дозвіл на діяльність і мати штаб-квартиру в Бельгії. Вони також повинні поважати право своїх співробітників відмовити клієнту та припинити статевий акт у будь-який час.

«У нас з цим немає жодних проблем, тому тут все законно. Все так, як описано в законі, який зараз набирає чинності. Жінки повинні мати можливість вибирати, з яким клієнтом вони хочуть працювати. Тут вже так є», – розповідає Кріс, чоловік Александри та співвласник салону.

«Очевидно, що деякі змушені приймати клієнтів. Тому для цих людей дуже важливо, що цей закон був прийнятий. Це має бути робота, яка надає нам ті ж права, що й будь-кому іншому», — пояснює Манон, яка працює секс-працівницею в Бельгії з 19 років.

Не прийнято одноголосно

Однак ця реформа не сприймається одностайно, особливо серед певних феміністичних асоціацій, які засуджують комерціалізацію жіночих тіл і текст, який не врегульовує ситуації з повіями-мігрантками та жертвами торгівлі людьми.

Без дозволу на роботу вони  в рамках нового закону не можуть бути прийняті на роботу.

«Це піде на користь сутенерам і торгівцям людьми, які вже виграють від величезної безкарності в Бельгії», — вважає Мірейя Креспо, директор ISALA, асоціації, яка підтримує жінок-повій у вразливих ситуаціях.

Найбільш реалістичний підхід

Однак чимало фахівців галузі вважають цю реформу найбільш реалістичним підходом.

«Секс-робота існує. І якщо ви не зробите її легальною, вона існуватиме підпільно», — каже Карін Ван дер Ельст, власниця Villa Tinto в Антверпені, комплексу нерухомості, де повії можуть орендувати апартаменти на добу.

На даному етапі новий закон викликає ще багато питань. За словами експертів, знадобиться кілька років, щоб оцінити його вплив на умови життя секс-працівників, а також на торгівлю людьми та звідництво.

Ще у 2018 році, нпередодні міжнародного дня захисту прав секс-працівників, українки, зайняті в цій галузі, провели в центрі Києва мирний марш з вимогою декриміналізувати свою діяльність і скасувати статтю 181-1 КУпАП (Зайняття проституцією).