Туреччина підстрелила "паперового тигра" з Росії – WSJ

3 зовсім не майстер стратегії, яким його дехто вважає. Він гравець і інтриган, чиї зухвалі кроки не свідчать про його видатне стратегічне бачення чи рішучість, а швидше про нездорову політичну ситуацію всередині Росії.

Про це на сторінках Wall Street Journal пише оглядач Холмен Дженкінс, нагадуючи про реакцію Путіна на збитий в Туреччині Су-24. Російський президент назвав інцидент "ударом в спину", так ніби його режим дійсно був зраджений партнером, а не сам зруйнував усі натяки на процвітання своєї країни у майбутньому.

На думку автора, у Путіна є дві дуже важливі мети на даний момент: позбутися санкцій, які не дозволяють російським компаніям взяти нові борги і загрожують крахом, а також підвищити ціни на нафту, від яких дуже залежить Росія. Автор звертає увагу на те, що режим Путіна зміцнився завдяки тому, що розікрав усі здобутки інтеграції своєї країни зі світовою економікою попри те, що сьогодні в Кремлі модно говорити про західних експансіонізм.

Конфлікт із Заходом російському президенту потрібен для виправдання збідніння росіян і провалу модернізації економіки в часи його правління. Йому також потрібне співчуття Заходу, яке він, власне отримав. Інакше як пояснити те, що його нечесних атлетів допустили до Олімпіади в Лондоні і взагалі дозволили Росії проводити змагання в Сочі. І те, і інше було б неможливим, якби Захід визнав його режим причетним до "ядерного тероризму" на британській території, через яких загинув російський дисидент Олександр Литвиненко.

Порятунок режиму Путіна можливий у випадку, якщо він стане сателітом Заходу, який лише вдає з себе рівну "суперсилу". По-правді кажучи, на Заході є ті, хто хотів би цього, але західна політика навряд чи це дозволить, особливо у США після Барака Обами. Немає жодних ознак готовності Заходу рятувати режим Путіна від його ж самого у довгостроковій перспективі. І тут варто звернути на падіння Су-24 в Туреччині.

Путін намагається вдати з себе жертву агресії НАТО, оскільки Туреччина входить в цей військовий блок. Що з цього вийде, тяжко передбачити. Патологічні гравці у таких ситуаціях зазвичай подвоюють ставки. Колеги з КДБ розповідали, що Путіна заслали в НДР через нерозсудність і нездатність правильно оцінити ризики, що було неприпустимо в часи СРСР. Мало надії дає і той факт, що реакція Путіна на збитий Су-24 була миттєвою, на відміну від падіння пасажирського літака А321 на Синайському півострові.

Якщо Путін був уважним, то за цей час він повинен був зрозуміти, що його впливовість значно скромніша, ніж він собі уявляє. Принаймні за час свого правління, він зміг перетворити дружнього канцлера Ангелу Меркель з надійного партнера у ворога.

Автор нагадує, що ще в минулу п'ятницю уряд Туреччини викликав посла Росії на розмову про бомбардування турецьких поселень на півдні Сирії. Тому, на його думку, збиття Су-24 було не випадковістю. І турецький уряд, схоже, не вважає Путіна таким впливовим і талановитим, як вважають його американські симпатики. Але насправді лише обдурені могли б його таким вважати.

Проблеми Росії тільки посилюються. В березні російський економіст Сергій Гурієв говорив про те, що Росія вже витратила половину свого військового бюджету на 2015 рік. Російські витрати базувалися на нафтових доходах за умови ціни на рівні 100 доларів за барель. Цього року бюджеті сподівання значно скромніші – росіяни хочуть, щоб вартість бареля була хоч би 50 доларів. А тим часом, відтік капіталу сягає 100 мільярдів доларів на рік, російські найбільші компанії на межі дефолту, російська армія припинила призивати солдатів на Кавказі через страхи, що між призовниками можуть бути терористи. Також Москва страждає від економічних проблем через окупацію Криму і підтримки війни на Сході України і відключення півострова від електроенергії лише погіршує становище.

"Глобальні фондові біржі дуже скромно відреагували на збиття російського літака в Туреччині. Ціна нафти подорожчала лише на долар. І це варто розглядати як свідчення того, що Путіну і його режиму нічого розраховувати на щасливе майбутнє", - йдеться в статті.

Видання The Independent писало, що Туреччина вочевидь хотіла збити російський Су-24. На думку автора, можливо це сталося тому, що військова кампанія Росії у Сирії, яка почалася 30 вересня, розлютила Анкару, оскільки з того часу російські літаки почали постійно порушувати турецький повітряний простір.

24 листопада Туреччина збила російський бомбардувальник Су-24. Турецькі військові запевняють, що він порушив повітряний простір країни. Відомо також, що обидва пілоти встигли катапультуватися. Деякі ЗМІ повідомляли, що обидва пілоти загинули. Зокрема, сирійські турки опублікували відео з мертвим чоловіком в російській формі. Проте пізніше з'явилися повідомлення, що сирійській армії вдалося врятувати одного з пілотів, а другий перебуває у ополченців.

Літак, який порушував турецький кордон, протягом п'яти хвилин продовжував порушення, незважаючи на те, що 10 разів отримав попередження. Цей літак було збито двома винищувачами F-16 ВПС Туреччини в рамках правил ведення бойових дій. НАТО і Пентагон також підтвердили турецьку версію інциденту з Су-24.

Через деякий час російський вертоліт, що вилетів на пошук пілотів СУ-24, був збитий повстанськими групами в районі Латакії. Сирійська обсерваторія прав людини (SOHR) повідомила, що повстанці запустили у вертоліт протитанкову ракету. При цьому деякі ЗМІ повідомляли, що вертоліт був обстріляний, але йому вдалося благополучно повернутися на базу.