Центробанк РФ заговорив про проблеми через українські дрони

Банк Росії знизив ключову ставку з 14,5% до 14,25%, що виявилося меншим скороченням, ніж очікували аналітики, пише Euronews. Таке рішення ухвалене на тлі економічних проблем, пов’язаних зі зростанням витрат на війну проти України, західними санкціями та паливною кризою, спровокованою ударами українських безпілотників.

Під час пресконференції в п’ятницю голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна, яка вперше з початку червня з’явилася на публіці та пояснила свою відсутність хворобою, дала зрозуміти, що найближчим часом істотного пом’якшення монетарної політики не буде.

За словами очільниці регулятора, ставки можуть залишатися високими довше через «проінфляційні ризики», пов’язані з більшими, ніж очікувалося, бюджетними витратами протягом наступних трьох років. Набіулліна охарактеризувала це як «більш експансивну бюджетну політику».

Одним із ключових чинників рішення про обережне зниження ставки стало також різке зростання цін на бензин.

«Підвищення цін на бензин може впливати й на інфляційні очікування, оскільки це дуже чутливий товар як для населення, так і для бізнесу», — заявила Набіулліна, фактично пов’язавши українську повітряну кампанію з конкретними проблемами російської економіки.

Наслідки українських ударів

Останніми місяцями, на тлі продовження російських атак на українські міста та відмови Кремля вести мирні переговори, Україна посилила удари безпілотниками по російських нафтопереробних заводах, портах і танкерах, що призвело до серйозних перебоїв на паливному ринку. На частині автозаправних станцій уже запроваджено обмеження на продаж пального.

У травні видобуток нафти в Росії впав до найнижчого рівня за останній рік через посилення атак українських дронів на НПЗ. Дефіцит бензину в тій чи іншій формі зафіксували щонайменше у 53 регіонах країни.

У ніч на 18 червня майже 200 українських безпілотників атакували Москву та Московську область. Це була найбільша атака на російську столицю від початку повномасштабної війни.

Кадри вибуху на нафтопереробному заводі на південному сході Москви, де ударом зірвало кришку резервуара для зберігання пального, широко поширили міжнародні медіа.

У суботу газета «Коммерсант» повідомила про різке подорожчання бензину. У Московській області пальне подекуди подорожчало більш ніж на три рублі за літр. Раніше бензин марок АІ-92 та АІ-95 дорожчав у середньому на 0,1–1 рубль за літр.

Водночас російське видання жодного разу не згадало удари України як причину нинішньої кризи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Країна наближається до серйозної кризи»: The Telegraph про те, як російські депутати відкрито критикують Путіна

Опитані «Коммерсантом» експерти пояснювали ситуацію «скороченням пропозиції пального», «позаплановими ремонтами на НПЗ», «сезонним зростанням попиту» та «панічними закупівлями».

Деякі автозаправні мережі, які не належать до дев’яти найбільших російських нафтових компаній, були змушені закуповувати дорожчий бензин із Білорусі.

Бізнес побоюється «заморожування» економіки

Центробанк РФ із минулого року дуже обережно знижує ставку на тлі дедалі помітніших ознак уповільнення економіки.

У першому кварталі російська економіка вперше за три роки скоротилася. Найбільше постраждали цивільні галузі через високі кредитні ставки та дефіцит робочої сили.

За даними консенсус-прогнозу, опублікованого РБК, більшість аналітиків очікували більшого зниження ставки — до 14%.

Напередодні виступу Набіулліної російські бізнес-об’єднання закликали регулятора знизити ставку одразу на один відсотковий пункт — до 13,5%, щоб економіка «не замерзла остаточно».

Високі ставки чинять серйозний тиск на бізнес. Великі компанії скорочують персонал і дедалі частіше звертаються по державну підтримку, тоді як частина малого бізнесу взагалі змушена закриватися.

У 2024 році Центробанк різко підвищив ставку до багаторічних максимумів на тлі прискорення інфляції, викликаної насамперед військовими витратами.

За даними Bloomberg, дефіцит російського бюджету за перші п’ять місяців 2026 року вже досяг 6 трильйонів рублів (приблизно 61–62 мільярди євро), або 2,6% ВВП, що на 60% перевищує запланований на весь рік показник.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

CNN: Росія наближається до критичної точки як в мобілізації, так і у військовому виробництві

За інформацією джерел агентства, російський уряд також планує додатково збільшити військові витрати ще на 4–5 трильйонів рублів (41–52 мільярди євро).

Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму на початку червня, який Набіулліна пропустила, президент Росії Владімір Путін відкинув твердження про кризу в економіці країни.

За його словами, темпи зростання ВВП Росії «лише знизилися до рівня країн єврозони».