Про це на сторінках лояльного до Демократичної партії видання New York Times пише оглядач Девід Сангер, додаючи, що все вище написане на перший погляд стосується зустрічі президента США Дональда Трампа і російського лідера Володимира Путіна, яка сьогодні відбудеться в Німеччині. Але насправді йшлося про першу зустріч тет-а-тет між президентом Джоном Кеннеді і генеральним секретарем СРСР Микитою Хрущовим, яка відбулася у червні 1961 року.
"Знаєте, пане Кеннеді, ми голосували за вас", - сказав тоді Хрущов. Принаймні так він писав у своїх мемуарах у 1970 році.
Цю фразу, якщо вірити американським розвідникам, Путін цілком справедливо може повторити, але, напевне, він не стане цього робити. Однак, є й інші уроки, які Трамп може винести з тієї зустрічі у Відні, яка розтягнулася на два дні, три застілля і низку незграбних спроб Хрущова зачарувати Джекі Кеннеді. Це була одна з найбільш видатних особистих зустрічей двох лідерів в часи Холодної війни, а також приклад того, на скільки небезпечно починати такий діалог без чітких стратегічних цілей.
Через кілька хвилин після закінчення зустрічі, Кеннеді сказав журналісту New York Times Джеймсу Рестону, що розмова була надзвичайно жорсткою і він до неї не був готовий.
"Найгірше, що зі мною трапилося в житті. Він розчавив мене", - сказав Кеннеді.
Рестон висловив здивування, що молодий президент на тлі напружених відносин з Москвою вийшов з зустрічі з готовністю продемонструвати свою рішучість.
"І місцем для цього, на мій подив, він обрав В'єтнам!" - пригадував Рестон.
Лишається загадкою, чи добре цю історію знає Дональд Трамп і його соратники. Радник президента з національної безпеки генерал Герберт Макмастер і один з найближчих політичних радників Трампа Стівен Беннон добре знаються на американській історії. Генерал Макмастер навіть написав книгу про недосконале прийняття рішень у Вашингтоні щодо війни у В'єтнамі. Однак, він же змусив Вашингтон трохи "потремтіти" минулого тижня, коли заявив, що у президента США "немає особливого порядку денного" для зустрічі з Путіним.
"Президент буде говорити, про що захоче", - додав він.
Історики, які добре вивчили зустріч Кеннеді з Хрущовим, кажуть, що не мати плану перед такими важливими розмовами - дуже погана ідея.
Експерт з історії президентства Майкл Бешлосс зауважив, що один з уроків подій у Відні в 60-х говорить, що "коли два лідери важливих світових сил проводять першу зустріч в якості лідерів держав, результат може бути дуже небезпечним без чітко і обережно складеного порядку денного з обох сторін. Хіба що кожен з лідерів буде мати поруч у кімнаті досвідчених чиновників, які будуть відігравати суттєву роль в обговоренні".
Кеннеді зайшов у кімнату, де відбулася зустріч, як "яструб", заявивши, що не існує жодного "ракетного розриву" між США і СРСР. Трамп же почне діалог після року, впродовж якого він не сказав жодного поганого слова про Путіна чи його авторитарний режим. Він навіть піддає сумніву твердження американської розвідки, яка звинувачує Путіна особисто в організації атаки проти американських виборів.
Кеннеді почав з теми, яку Трамп легко міг би запозичити: про те, що США і їхні суперники повинні розуміти погляди один одного. Однак, однією з найбільш напружених була суперечка Кеннеді і Хрущова про втручання у справи інших країн.
Історик Артур Шлесінгер, який отримав записки зустрічі у Відні для книги "Тисяча днів", стверджує, що американський і радянський лідери довго сперечалися про те, хто більше маніпулював виборами і іншими лідерами.
"Як ми можемо щось зробити, коли США розглядають революції будь-де як результат комуністичних махінацій?" - говорив Хрущов американському президенту.
"Це якраз США спричиняють революції, підтримуючи реакціоністські уряди", - сказав лідер СРСР, і Кеннеді сприйняв ці його слова частково як застереження, а частково - як лекцію.
У відповідь Кеннеді вказав на обіцянки Хрущова повернути так звані війни "національного визволення". Це був лише початок тривалих ідеологічних дебатів. Похмурий володар Кремля вірив, що США намагалися принизити СРСР і стримати комуністичну силу. Кожен вважав іншого агресором.
"Я хочу миру, але якщо ви хочете війни, тоді це ваша проблема", - цитує Шлесінгер слова Хрущова.
Кеннеді відповів: "Це ви, а не я, хочете силою привести зміни". Потім лідери США і СРСР сперечалися про західний захист Берліна і перевагу капіталізму над комунізмом. Попередні коментарі Трампа вказують на те, що він навряд чи буде вступати у такі дискусії. Ні він, ні Путін не будуть витрачати час на ідеологічні дебати. Трамп висловив сумнів, що Росія намагається відновити колишнє домінування в регіоні чи відновити колишню впливовість. А минулого року, будучи ще кандидатом в президенти, Трамп сказав New York Times, що він не дуже хоче продовжувати дію санкцій проти Росії за її спроби дестабілізувати Україну, а також за окупацію Криму. Насправді Білий дім шукає способи ослабити санкції проти Москви.
Великим питанням лишається, чи буде Трамп вимагати повернення Криму Україні і завершення російських дій, націлених на дестабілізацію українського уряду. Впродовж кількох останніх років такою була американська позиція на переговорах. Крім того, Трамп і його Держсекретар Рекс Тіллерсон навряд чи будуть тиснути на Росію за її військову підтримку сирійського уряду.
Зустріч 1961 року була також моментом, коли кожен з лідерів оцінював іншого. Сьогоднішня зустріч буде такою ж. Хрущов не був впевнений, чи збирається Кеннеді бути таким же ворожим до СРСР, як Ейзенхауер, чи ні. Кеннеді ж переоцінив свою здатність думати на ходу. Трамп, вочевидь, розділяє цю самовпевненість.
Тим часом, німецьке видання Die Welt пише, що Путін намагатиметься улестити Трампа під час першої зустрічі. Але американський президент прийде на неї "зі зв'язаними руками". У США всі сторони будуть пильно стежити за кожним рухом Трампа.
Також видання Washington Post писало в редакційній статті, що Трамп під час зустрічі з Путіним повинен підтвердити прихильність США до України. При цьому він повинен рішуче заявити, що пом'якшення санкцій не буде, якщо Москва буде продовжувати війну проти сусідньої країни.