Трамп налагоджує зв'язки з країнами, залежними від РФ та Китаю — NYT

У Західній Європі та Східній Азії зовнішня політика президента США Дональда Трампа посилила побоювання щодо політичних потрясінь і фінансових труднощів серед традиційних союзників Америки. Але для низки переважно авторитарних країн між цими двома регіонами політика Трампа виглядає інакше. У Білорусі, а також на Кавказі та в Центральній Азії країни, що раніше входили до складу Радянського Союзу, користуються перевагами нової уваги з боку Вашингтона, пише NYT.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Зустріч Трампа з Путіним може статися будь-якого дня»: Орбан розповів, від чого це залежить

Ця увага проявилася, зокрема, в четвер, 6 листопада, коли Трамп став першим президентом США, який прийняв у Білому домі лідерів усіх п'яти країн Центральної Азії. Це було яскраве видовище, як через тривалі занепокоєння щодо права людини в цих країнах, так і через те, що найвпливовіші гравці в регіоні є противниками США: Росія і Китай.

Трамп змінив ситуацію. Його наближення до Москви, а тепер і послаблення напруженості у відносинах з Пекіном, полегшили країнам, близьким до Росії та Китаю, налагодження зв'язків зі Сполученими Штатами. І ці країни користуються такою можливістю, частково тому, що тісніші зв'язки з Вашингтоном дають їм перевагу у відносинах з Москвою та Пекіном.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв в інтерв'ю New York Times перед візитом до Білого дому заявив, що “Сполучені Штати Америки мають право бути належним чином представленими” в його країні. Він високо оцінив торговельне перемир'я Трампа з Китаєм, а також його взаємодію з російським диктатором Владіміром Путіним.

У Центральній Азії найвпливовішим геополітичним гравцем залишається Росія, яка досі вважає цей регіон частиною своєї законної сфери впливу. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну викликало резонанс у регіоні, де уряди намагаються уникнути приєднання до російської війни, зберігаючи при цьому політичні й економічні зв'язки з Москвою.

Професор міжнародних відносин Джерард Тоал каже, що лідери колишніх радянських республік, які покращують відносини з Трампом, знають, що навряд чи колись зможуть позбутися гегемонії Москви. Але вони шукають “різноманітні варіанти” й намагаються показати Кремлю, що мають можливість маневрувати.

“Навіть просто відвідуючи Білий дім, ви сигналізуєте Кремлю, що маєте незалежну владу”, — сказав Тоал.

Лідери Вірменії та Азербайджану були в Білому домі в серпні, де підписали мирну угоду про припинення тривалого конфлікту. Це було демонстрацією втрати впливу РФ у регіоні, де Кремль раніше намагався відігравати роль миротворця.

Навіть Білорусь, найближчий союзник Росії, подолала свій статус міжнародного вигнанця, щоб налагодити відносини з адміністрацією Трампа. Білий дім звернувся до авторитарного білоруського лідера Аляксандра Лукашенка як до неформального посередника в переговорах із Москвою. В обмін на скасування деяких санкцій США білоруський диктатор звільнив десятки політичних в'язнів на прохання адміністрації Трампа. 

Зустріч Трампа з лідерами країн Центральної Азії четвер стала продовженням ініціативи, започаткованої колишнім президентом США Бараком Обамою, щодо проведення спільних зустрічей з п'ятьма країнами регіону. Попередник Трампа Джо Байден провів перший саміт США з лідерами цих країн у 2023 році, пообіцявши як сприяти розвитку прав людини, так і допомагати в освоєнні “величезних мінеральних багатств” регіону.

Трамп відмовився від питань прав людини й зосередився на укладанні угод.

“Для лідерів країн Центральної Азії значно зручніше мати справу з Трампом. З ним можна вести бізнес — і тільки бізнес”, — каже аналітик центру Карнегі Темур Умаров.

На заході з укладання угод, що відбувся в Білому домі в четвер, урядовці та керівники промислових підприємств зі США та Центральної Азії чекали своєї черги, щоб піднятися на сцену й потиснути руку американському міністру торгівлі Говарду Лутніку.

У короткій промові Лутнік пообіцяв продаж ШІ-чипів Nvidia, літаків та інших технологій і привітав ініціативи Центральної Азії, спрямовані на диверсифікацію енергетики й логістику. Він сказав, що Америка відкрита для бізнесу, включаючи продаж союзникам найкращих напівпровідників, назвавши це “повним відходом від політики попередньої адміністрації Байдена”.

Авіакомпанії з Казахстану, Таджикистану й Узбекистану зобов'язалися придбати десятки літаків Boeing, також Казахстан і Узбекистан пообіцяли купити сільськогосподарську техніку від John Deere на мільярди доларів. Киргизстан заявив, що придбає американські послуги з будівництва залізниць та інженерні послуги. Казахстан закупить ШІ-чипи на суму до $2 мільярдів у партнерстві з OpenAI та Nvidia. Неясно, скільки угод було підписано нещодавно, а скільки було укладено раніше.

Аналітик Інституту Гудзону Люк Коффі, який закликав адміністрацію Трампа до налагодження тісніших зв'язків із Центральною Азією, зазначив, що США та країни цього регіону знаходять спільну мову завдяки “трансакціоналізму, якому віддає перевагу Трамп і якому віддають перевагу лідери цього регіону”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Трамп зробить виняток для свого друга й дозволить купувати російську нафту

Саміт Трампа з лідерами країн Центральної Азії став продовженням нещодавніх намагань інших великих держав зміцнити зв'язки з регіоном. Минулого місяця Путін взяв участь у центральноазійському саміті в Таджикистані, а в червні лідер Китаю Сі Цзіньпін відвідав Казахстан для переговорів з п'ятьма країнами щодо збільшення інвестицій в межах його інфраструктурної програми “Один пояс, один шлях”.

Євросоюз встановив стратегічне партнерство з колишніми радянськими республіками на першому саміті ЄС-Центральна Азія в Узбекистані у квітні. Воно включає інвестиційну програму на 12 млрд євро ($13,8 млрд) для транспортних сполучень, критично важливих мінералів та енергетики.