Тоталітарна ідеологія не померла навіть в Америці - WP

Ніщо не закінчується. Жодна історична травма ніколи не стає врегульованою. Жоден історичний злочинець не похований у минулому і жоден історичний урок не вивчений до кінця.

"Все можна відродити, про будь-що можна забути навіть у найбільш розвинених цивілізаціях. І докази цього навколо нас", - пише на сторінках Washington Post американська публіцистка Енн Еплбаум.

Після двох поколінь очищення, обраний німецький політик - спікер парламентської групи правих радикалів "Альтернатива для Німеччини" Бйорн Хюке - хоче, щоб німці припинили вибачатися за нацистські злочини. Він називає меморіал Голокосту в Берліні "пам'ятнииком ганьби". В Китаї уряд, який колись був збентежений маоізмом, тепер готує його очищену версію.

В Росії ж повертається культ Йосипа Сталіна. Майже половина країни тепер дивиться на диктатора з симпатією, повагою і захопленням, попри те, що він відправив помирати в табори і заморив голодом мільйони людей, а також розстріляв сотні тисяч, лишивши по собі зубожілу і відсталу країну. В роки життя Сталіна росіяни боялися його. Наступні лідери СРСР засудили його. Коли Радянський Союз розпався в 1991 році, здавалося, на короткий час жертви його терору могли нарешті розповісти про криваву спадщину. Але натомість, завдяки імперіалістичній пропаганді, яку Кремль поширює, закріпилася зовсім інша історична пам'ять.

"Знову і знову уряд Володимира Путіна нагадує росіянам, що за Сталіна радянські громадяни були хоч бідними і заляканими, але СРСР керував половиною Європи. Щорічнй парад, під час якого солдати марширують у радянській формі і махають радянськими прапорами, тепер відзначає перемогу Сталіна над Німеччиною в 1945 році", - пише Еплбаум.

Вона додає, що тривалий час американці думали, що у них іммунітет до такого роду речей. Але чи насправді це так?

"У США в роки мого дитинства не було більш вивченого питання, ніж Громадянська війна. У школі мене вчили, що рабство було поборене, а Лінкольн був героєм, а помилки, які лишилися, були виправлені рухами за громадянські права. Навіть ностальгія на Старим Півднем скоротилася до невеликої групи любилетів відвідати поля битв", - пише публіцистка, додаючи, що привид американської Громадянської війни так і не зник повністю і тепер повертається.

З президентом, який дивиться на марш прихильників ідеї вийнятковості білої раси і бачить "дуже хороших людей", а також з головою адміністрації Білого дому, який називає Роберта Лі "достойною людиною" яка "відмовилася від держави заради захисту свого штату", американці не можуть бути впевені, що їм не загрожує відродження "південної вищості" і зради навіть більш широкого масштабу. Рой Мур, республіканець, який балотується в Сенат від Алабами, постійно повторює, що "закон Божий" значно вищий, ніж конституція США.

В кожному з цих випадків люди, які відроджують старі ідеології з минулого, думають, що вони можуть контролювати їхній вплив. Путін хоче, щоб Сталін допоміг закріпити його легітимність. Си Цзиньпін сподівається, що Мао може допомогти йому стримати опозицію. Хюке думає, що шок від його коментарів допоможе йому здобути прихильність більшої кількості виборців. Трамп і Мур думають, що зможуть здобути владу, якщо будуть апелювати до білих расистів і ображати всіх інших. Але насильницькі, расистські, тоталітарні емоції можуть піти у дуже непердбачуваному напрямку.

В 2014 році неосталіністська риторика допомогла виправдати вторгнення Росії в Україну, пояснюючи це "боротьбою проти сучасних нацистів". Неомаоізм може бути використаний для початку нових політичних чисток. А Мур думає, що його ідеологія дає йому право перекреслити федеральну судову владу. Схожа логіка призвела до війни в 1861 році.

Тоталітарні ідеології ніколи не помирають, так само як і їхній заклик. Тому наслідки від них повинні бути обережно пояснені кожному поколінню. Расистські і імперіалістичні ідеї змушують людей почуватися краще, масові рухи пропонують впевненість і безпеку. Історію завжди можна переписати, а війни - "перевоювати".

Раніше професор політичних наук Амгерстського коледжу і лауреат Пулітцерівської премії Вільям Таубман писав на сторінках Washington post, що росіяни ніяк не можуть відмовитися від авторитаризму. У них був мінімальний досвід соціальної активності, пошуків компромісу і консенсусу, а також повністю відсутня демократична самоорганізація. З моменту розпаду СРСР і відставки Горбачова минуло 26 років. Але росіяни досі не визначилися зі своїм майбутнім. І доки вони будуть продовждувати захоплюватися "жорсткими лідерами", такими як Путін, вони ніколи не зможуть збудувати процвітання.