Про це пише лояльне до Демократичної партії видання Washington post, додаючи, що головний підхід Тіллерсона базується на особистій дипломатії і прямих контактах з лідерами Китаю і Росії. Він вважає, що якщо США будуть тонко керувати відносинами з Си Цзиньпіном і Володимиром Путіним, дозволяючи їм присвоювати собі лаври за успішні домовленості, то можна вирішити складні міжнародні проблеми.
"Тіллерсон знає Путіна з 1999 року і вважає його передбачуваним, хоч і агресивним лідером. Навіть на тлі поганих американсько-російських відносин, він дуже тихо продовжує добиватися прогресу щодо України і Сирії", - йдеться в статті.
Видання зауважує, що Тіллерсон підтримує пропозицію Росії відправити миротворців ООН в Донбас, навіть попри те, що Путін говорить, що вони будуть там нібито "захищати" підтримувані Кремлем сили від "агресії" уряду Петра Порошенка. Однак, поява в Донбасі миротворців ООН все одно посприяє імплементації Мінських угод і миру. Навіть попри те, що справжнього агресора Путіна похвалять, а Порошенка - навпаки.
"Напевне, Тіллерсон - найбільш непублічний головний дипломат за всю сучасну історію США, але це, вочевидь, його вибір. За вашингтонськими мірками, він дивним чином не зацікавлений в тому, щоб записувати заслуги на свій рахунок", - йдеться в статті.
Президент РФ Володимир Путін на прес-конференції за підсумками саміту БРІКС заявив про те, що допускає присутність миротворців ООН в Донбасі. Але мова може йти "лише про функції забезпечення безпеки працівників ОБСЄ". А самі миротворчі сили "повинні знаходитися на лінії розмежування, і на жодних інших територіях". У той самий день представник РФ в ООН Василь Небензя направив проект російської резолюції про миротворців у керівні органи ООН.
У відповідь на пропозицію Путіна в МЗС України заявили про те, що розгортання миротворчої місії ООН в Донбасі має бути узгоджено з Києвом, передбачати виведення всіх окупаційних військ і найманців, а також їхньої зброї з території України і забезпечувати надійний контроль українсько-російського кордону. Крім того, не може бути мови про участь у місії військовослужбовців або громадян країни-агресора, а також отримання згоди підконтрольних Кремлю угруповань ОРДЛО на проведення миротворчої операції.