The Guardian: Україна відвоювала територію і підтримку, але Росія буде далі випробовувати сміливість Заходу

Визволення кожної людини з дикунської російської окупації - це перемога для України. Але це також надзвичайно важливо і для тих, хто за межами українських кордонів. Вигнання російських сил посилає життєво важливий сигнал Москві, Вашингтону і Брюсселю.

А український наступ має значно ширший вплив і значення, ніж короткостроковий тактичний успіх, - пише в статті для The Guardian експерт з питань Росії і Євразії в організації Chatham House Кір Джайлз.

По-перше, осінній наступ України загалом - це чітка демонстрація для західних друзів Києва, що війна не статична. На початку року страх перед тим, що ситуація зайде в затяжний глухий кут, спровокував вагання і сумніви щодо здатності України і її союзників зберегти свій курс. Тепер українська армія прибрала всі сумніви, взявши ініціативу в свої руки і вистоявши у війні значно довше, ніж зовнішні спостерігачі сподівалися. Це лише зміцнить рішучість Заходу в твердій підтримці Києва. Також наступ вибив землю з-під ніг усіх, хто наполегливо стверджував, що Україна повинна «піти на поступки» Росії, щоб покінчити з кровопролиттям. Пропоновані поступки часто важко було відрізнити від капітуляції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Війська РФ не припиняють наступ на Донбасі та проводять перегрупування – Генштаб

По-друге, в самій Росії незаперечні поразки в Україні змусили російських пропагандистів зіштовхнутися з нездоланною прірвою реальності. На початку вторгнення Москва тримала інформацію в міцній хватці, що дозволяло їй перевигадувати цілі війни. І вона це неодноразово робила. Тепер провалля стало надто очевидним. Пропагандистська машина втратила можливість спотворювати факти, вона виходить з-під контролю. Коли одного дня Владімір Путін оголошує, що Росія «анексує» частини України і вони тепер будуть російськими завжди, а вже на наступний новини заповнені інформацією про відступ російської армії з цих регіонів, навіть найбільш орвеллівське перекручування реальності не здатне витримати. Більше того, Росія ще більше буде втрачати міжнародну підтримку. Оскільки фарсовий характер посягань Путіна стали очевидними для всіх у світі.

Українські військові успіхи - це видовище, яке допоможе західним прихильникам України зберегти свою позицію. Але також це і перегони з часом. Росія, швидше за все, зможе приборкати хаос мобілізації. І коли нові війська будуть відправлені на фронт у певній боєздатній формі, це ще раз змінить природу конфлікту. Тому дуже важливо, щоб український контрнаступ і далі добивався прогресу швидше, ніж російська мобілізація зможе створити для нього перешкоди.

Український успіх - це також акт балансування. Деякі західні політики продовжують боятися перемоги України, здебільшого через те, що довга російська кампанія, націлену переконати людей, що поразка Росії у війні неминуче закінчиться застосуванням ядерної зброї, виявилася надзвичайно успішною. Реальна підготовка до застосування ядерної зброї була б серйозною причиною для занепокоєння. Але вона не відбувається. Уряд США і добре поінформовані спостерігачі кажуть, що Москва не робить необхідних кроків для підготовки до ядерного удару. Тож після всього люди досі більше приділяють увагу тому, що Путін каже, ніж що його армія робить.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

The Telegraph: В США вважають, що Україна здатна визволити Крим

Страх перед застосуванням ядерної зброї найбільш поширений серед аналітиків і експертів, для яких російська проблема абсолютно нова. Насправді спостерігається реальний великий розкол між ними і досвідченими експертами з Росії, які схильні говори про значно меншу вірогідність, що Путін завдасть ядерний удар.

Росія провалила завдання підірвати західну підтримку України, вдаючись навіть до скорочення або повної зупинки поставок газу. Але це не означає, що її можливості вичерпані. Москва буде шукати нові способи перетворити цю війну на особисту проблему для народів по всій Європі і Північній Америці, сподіваючись, що вони почнуть тиснути на свої уряди з вимогою відмовитися від Києва. Схоже, що одна з форм ескалації - це російська атака по підводній енергетичній інфраструктурі. Вибухи на газопроводі «Північний потік» «підняли на вуха» всю Європу.

Але російські солдати й раніше блукали по континенту, вбиваючи людей і влаштовуючи диверсійні атаки ще до початку 2022 року. Хімічні чи біологічні атаки або відновлення давньої практики Москви спонсорувати терористів, щоб посіяти хаос на Заходу - все це доступні варіанти для російської влади, яка вже не намагається зберегти хоча б якісь відносини з Європою. Попри українські успіхи на полі битви до кінця цієї війни ще дуже довго. І Росія, без сумніву, буде використовувати будь-які доступні їй засоби, щоб випробувати сміливість Заходу.