The Guardian: Чи варто лідерам США і Британії їхати до Москви 9 травня?

Церемонії, присвячені святкуванню 9 травня, які мають відбутися у столиці Росії, поставили перед країнами Заходу дилему: чи варто їхати в Москву – і якщо так, то кого саме слід відправити. Дискусії між високопосадовцями Великої Британії та США щодо узгодженої відповіді тривають вже декілька тижнів. Але це рішення ускладнюється непередбачуваністю Дональда Трампа та рішенням Еммануеля Макрона прийняти запрошення Володимира Путіна на парад перемоги 9 травня Москви без консультацій з союзниками по НАТО, пише The Guardian.

Відсутність США, Великої Британії та інших західних держав підкреслить роз'єднаність Заходу і продемонструє відсутність поваги до спільних жертв перемоги над нацизмом. З іншого боку, участь в грандіозному військовому параді, запланованому в Москві в ознаменування цієї події, може привести до того, що західні лідери погодяться на продовження російського військового авантюризму і вони, можливо, стануть свідками ходи підрозділів, причетних до бомбардувань мирних жителів в Сирії чи окупації Криму та військових дій на Донбасі.

"Західним лідерам не годиться вшановувати армію в уніформі країни, яка досі займає частину України, і віддавати данину тим же підрозділам, які вбивають людей в Ідлібі", - сказав східноєвропейський дипломат.

Присутність Заходу на церемонії також може бути використана Москвою для нав'язування її власної ревізіоністської версії історії Другої світової війни, яка прагне відбілити союз Сталіна та Гітлера, який розпочався із підписання у 1939 році пакту Молотова - Ріббентропа і тривав до 1941 року. Згідно з цим пактом, нацистська Німеччина та Радянський Союз розділили Польщу.

За даними посольства Росії у Вашингтоні, участь вже підтвердили лідери Китаю, Індії, Франції, Білорусі, Болгарії, Куби, Кіпру, Чехії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Північної Македонії, Палестини, Сербії, Таджикистану, Узбекистану та Венесуели.

"Є ще кілька глав держав, які ще не відгукнулися на наше запрошення", - сказав російський посол у США Анатолій Антонов.

В список запрошених від Путіна досі не потрапили Польща і Норвегія. Україна і Литва вже заявили, що не збираються бути присутніми, навіть якщо їх запросять. Міністр оборони Естонії застеріг президента від прийняття запрошення, хоча його ще і не було, стверджуючи, що їх присутність означала б "непряме прийняття російської риторики".

Дональд Трамп, Борис Джонсон і Ангела Меркель вже отримали запрошення, але вони ще не прийняли остаточного рішення. Дипломати цих країн намагаються узгодити спільну позицію, в приватному порядку висловлюючи роздратування Макроном через те, що він не проконсультувався з союзниками, перш ніж погодитися поїхати в Москву.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повторив запрошення Путіна Трампу, коли він відвідав Вашингтон в грудні.

У травні Трамп опиниться в розпалі президентської кампанії. Поїздка до Москви зробила би заяви демократів, що президент знаходиться під впливом Путіна, більш вагомими. Але ці звинувачення не знайшли відгуку серед прихильників президента США. Ця поїздка представить Трампа як державного діяча, особливо, якщо йому запропонують почесне місце серед інших світових лідерів у Москві та перспективу укладення дипломатичної угоди або з контролю над озброєнням, яку він може привезти у Вашингтон.

"Ми повинні знайти баланс. У 75-ту річницю важливо, щоб ми відзначили і визнали жертви, які були зроблені, щоб ми боролися як союзники, бо бажання це зробити є", - сказав західний дипломат. "Але проблема полягає в тому, що Росія вирішить використати цю подію у своїх цілях".

"Чим більше ми зможемо координувати і підтримувати спільну позицію, тим краще", - сказав дипломат.

Серед варіантів, які вважаються компромісними у Вашингтоні та Лондоні, є участь західних лідерів у покладанні вінків у Москві без відвідування військового параду, або спільна заява, яка дозволить дистанціюватися від військових операцій Путіна в Сирії та Україні та переписування історії Кремлем.

Інший варіант – врівноважити свою присутність у Москві участю в пам'ятних церемоніях, які проводитимуться в Україні за день до того, 8 травня.

Уряд у Києві наполегливо працює над тим, щоб представити церемонії в Україні як більш прийнятний спосіб вшанування пам'яті загиблих у Другій світовій війні, без ризику схвалити російську агресію.

"Україна відзначає 8 травня як День пам'яті та примирення разом з усім демократичним світом", - сказав український високопосадовець. "П'ять років тому з нагоди 70-ї річниці завершення Другої світової війни Україна відкинула радянський (нині російський) стиль вшанування перемоги Сталіна над нацизмом.

"Саме тому Україна запрошує країни взяти участь у пам'ятних заходах у Києві", - додав високопосадовець. "Зараз ми працюємо над усіма деталями; логістика та порядок денний будуть відомі трохи пізніше. Беручи до уваги вищезазначене, ми сподіваємось, що американські високопосадовці братимуть участь у пам'ятних заходах 8 травня в Києві".

Київ зважує запрошення до міністра оборони США, щоб відобразити важливість військової допомоги США перед російськими посяганнями.

Інші країни також оцінюють способи зрівноважити участь у церемоніях Києві з відвідуванням Москви.

"Важливо також пам'ятати, що інші частини колишнього Радянського Союзу також воювали у війні", - сказав західний дипломат. "Мова йде не лише про Росію і це слід визнати".