The Economist: Україні потрібні касетні боєприпаси США, але вони ставлять Київ перед тяжким розрахунком

США і їхні союзники сперечалися кожен раз, коли поставало питання про те, щоб надіслати Україні якусь серйозну зброю: спочатку йшлося про артилерію, потім про танки, а потім про літаки. Кожне табу руйнувалося поступово.

Але контрнаступ України триває вже другий місяць і процес все ще просувається повільно. Тож кілька видів озброєнь досі залишаються в списку бажань. В цьому списку, наприклад, малогабаритні високоточні боєприпаси GLSDB з радіусом дії до 150 кілометрів. Америка пообіцяла їх, але ще не відправила. Це ж можна сказати і про ракети ATACMS з дальністю 300 кілометрів, які Вашингтон все ще не хоче передавати Києву. І донедавна в списку був третій і, можливо, найбільш важливий вид озброєння - касетні бомби. Про це пише The Economist.

Касетні боєприпаси - це зброя з «ефектом покриття зони», яка випускає велику кількість менших бомб. Вони були розроблені під час Другої світової війни для ураження численних цілей, розосереджених на великій площі, зокрема, піхоти і машин без особливої броні. Розробка кумулятивних зарядів, які спрямовують вибухову енергію в певному напрямку, дозволила касетним боєприпасам нових версій також знищувати броню. Україна звернулася до Америки з проханням надати вдосконалені DPICM. Це клас касетних боєприпасів, якими можна стріляти з гаубиць або реактивних систем залпового вогню HIMARS, якими Україна користується вже близько року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Євросоюзі "загалом підтримують" надання Україні касетних боєприпасів

Самі США не використовували касетні бомби в бою з перших тижнів війни в Іраку в 2003 році. Але навіть ті країни, які проти їх застосування, визнають, що вони можуть бути потужною зброєю. У статті для British Army Review, опублікованій у 2019 році, британський бригадний генерал зазначив, що американські DPICM «знову і знову грали вирішальну роль», розбиваючи великі ворожі формування під час навчань на рівні дивізій.

«Вони змінили і продовжують змінювати правила гри», - писав британський військовий.

«Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес каже, що касетні боєприпаси можуть придушити російський вогонь з окопів і артилерії, даючи Україні більше часу для розчищення шляху через мінні поля, які стали серйозною проблемою. Є й інші переваги. Ефект покриття зони означає, що касетні бомби можна застосовувати швидше, ніж звичайні осколково-фугасні снаряди. Тому що потрібно менше точних розвідувальних даних про ціль, що дозволяє гарматі швидше переміщатися», - пише The Economist.

Постачання DPICM також зменшить тиск як на запаси звичайних артилерійських снарядів, так і на гармати, які їх запускають.

«Я не бачу, як без них можна підтримувати динаміку», - сказав виданню неназваний західний чиновник.

Але тут є заковика. Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, передачу, виробництво і накопичення цієї зброї. Ні Америка, ні Україна, ні Росія не підписали цю конвенцію, але її підписали 25 з 31 союзників НАТО. Лора Купер з Пентагону пояснила The Economist, що США досі відмовлялися передати Україні касетні боєприпаси з двох причин: «Це існуючі обмеження Конгресу ... і занепокоєння щодо єдності союзників». Німеччина заблокувала пропозицію Естонії передати українській армії старі німецькі касетні боєприпаси.

Сама конвенція відображає гуманітарні занепокоєння. Касети через свою конструкцію розлітаються на великій території. А ті, що не вибухнули, становлять небезпеку для цивільного населення ще довго після закінчення війни. Застосування Ізраїлем цієї зброї в 2006 році могло призвести до мінування таким чином 33 квадратних кілометрів ліванської території, в тому числі величезної кількості орних земель. Касетні снаряди можуть створювати проблеми і для своїх військ. Вони вбили 22 американських військовослужбовців в Іраку в 1991 році під час першої війни в Перській затоці, сповільнивши наступ на кувейтський аеропорт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В німецькому уряді обережно підтримали надання Україні касетних боєприпасів

«Є набагато кращі варіанти, ніж насичувати свою країну де-факто наземними мінами. Вони вбиватимуть і калічитимуть ваших солдатів і цивільних протягом десятиліть», - стверджує військовий радник нідерландської неурядової організації з просування миру Pax Марк Гарласко.

«Це огидна зброя», - погоджується Мері Воррем з Human Rights Watch.

Україна стверджує, що вона сама краще можуть судити про вибір між вогневою силою сьогодні і шкодою для цивільного населення на її території завтра. Київ обіцяє, що буде ретельно наносити на мапу місця застосування боєприпасів, утримається від застосування касетних бомб в міських районах і візьме на себе зобов'язання щодо післявоєнного розмінування.

У всякому разі, табу на застосування касетних боєприпасів вже давно порушене. І Україна, і Росія вже масово застосовували таку зброю радянських часів, про що свідчать дані Human Rights Watch. А Україна також застосовувала боєприпаси такого типу, які передала Туреччина. Станом на квітень понад 174 тисяч квадратних кілометрів території було забруднено вибухонебезпечними предметами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

AP: Чому США передають Україні касетні боєприпаси саме зараз?

Прихильники передачі касетних бомб Україні також наполягають на тому, що ця зброя вже не є така небезпечна, як колись. За словами американського артилерійського експерта, у старих американських боєприпасах не вибухає від 2,5% до 5% касет. А в нових системах цей відсоток не перевищує 1,2%, хоча випробування на полігоні ставлять під сумнів таку оцінку. У всякому випадку, еквівалентний показник для касетних боєприпасів радянського типу, які вже розкидані по Україні, ймовірно, на порядок вищий. Тож незалежно від того, отримає Київ американські касетні боєприпаси чи ні, Україна матиме справу з нерозірваними боєприпасами впродовж десятиліть.