Це можна пояснити суто тактичними міркуваннями. Але такі жести Кремля також пояснюються і тим, що він розуміє, що означає бути країною, яка стає жертвою непередбачуваних терористів.
Про це на сторінках австрійської газети Die Presse пише оглядач Едуард Штайнер.
Він нагадує, що у Росії досить великий досвід боротьби з тероризмом. Ще в перші роки правління Володимира Путіна відбулася низка атак, зокрема в Москві у 2002 році і в школі у Беслані в 2004-му. Ці події обросли теоріями про особисту причетність президента до їх організації, оскільки розслідування так і не дало чітких відповідей. Тоді атаки дали привід для початку Другої чеченської війни.
Останні 6-7 років минули для Росії відносно тихо, якщо не брати до уваги теракт у Москві в 2010 році і у Волгограді в 2013-му. Але навіть на тлі того, що населення вважає відсутність терору в більшості областей Росії доказом стабільності, ситуація на північному Кавказі свідчить про те, що ця стабільність встановилася не скрізь. Більшість росіян ставляться до північнокавказьких республік як до далекої і невідомої території. Але насправді напруга продовжує зростати. Північний Кавказ лишається "ахіллесовою п'ятою" Росії.
Оглядач нагадує, що радикали в неспокійних північнокавказьких республіках в 2015 році присягнули на вірність "Ісламській державі". А бойовики з Чечні відіграють помітну роль в структурі терористичної організації, яка захопила значну частину території Сирії.
В понеділок терор повернувся "в серце Росії". Вперше теракт відбувся в рідному місті Путіна.
"Подробиці теракту ще з'ясовуються. Але припущення, що вибух в метро - це акт помсти за дії Росії в Сирії, не безпідставне", - пише оглядач.
Як повідомлялося, 3 квітня у Санкт-Петербурзі на перегоні між станціями "Сінна площа" та "Технологічний інститут" прогримів вибух, загинули 14 осіб, понад 50 поранені. Детальніше читайте в материале DT.UA "Вибух в метро Санкт-Петербургу: головне".