Світ у 2016 році: прихід популістів і вибори Трампа, Brexit і знищення Алеппо

Поділитися
Світ у 2016 році: прихід популістів і вибори Трампа, Brexit і знищення Алеппо 2016-й рік відзначився підйомом популістів. © The Economist
Рік виявився неспокійним і "подарував" кілька нових неприємних термінів, які нагадують про залишені на наступний рік проблеми.

2016-й рік виявився досить турбулентним для світу, в якому голоси популістських і радикальних сил почали звучати все гучніше, а уряди сильних держав так і не наважилися втрутитися, щоб зупинити злочинну жорстокість і насильство.

Саме в цьому році з'явився термін "ера пост-правди", який означає, що почалися часи, в які перевірені факти більше не грають таку важливу роль в політиці, як гра на емоціях розчарованих в істеблішменті виборців. Британці обрали вихід з ЄС, американці – Дональда Трампа президентом. А Європа з тривогою чекає нових виборів у Франції, Німеччині і Нідерландах, озираючись на підйом популістів.

Редакція DT.UA підбила підсумки, виділивши найважливіші події року, що минає.

Дональд Трамп - президент США

Коли мільярдер з Нью-Йорка Дональд Трамп заявив про намір балотуватися в президенти США, ніхто не сприйняв це серйозно. Однак, він дуже швидко став головним претендентом на роль кандидата від Республіканської партії. Впродовж кампанії Трамп обіцяв збудувати стіну на кордоні з Мексикою, вигнати мільйони нелегальних мігрантів з США, ображав цілі групи виборців, постійно хвалив Володимира Путіна і обіцяв подумати над визнанням російської окупації Криму. Кандидат від Демократичної партії Гілларі Клінтон виграла всі телевізійні дебати з Трампом і набрала на 3 мільйони голосів більше, ніж він. Але Трамп все одно став переможцем виборів в США.

Yahoo!News
"Для тих, хто вірить в нього, перемога мільярдера представляє можливість перезапуску зарозумілого правлячого класу. Ті, хто ж не в захваті від нього, президентство Трампа представляє зневагу до громадянських норм і отруєння політики расизмом, сексизмом і нативізмом", - писав журнал TIME, який назвав Трампа "Людиною року".

Видання The Economist писало, що з перемогою Трампа США лише приєдналися до світової тенденції підйому популістів і націоналістичних радикалів.

Big Data

Сьогодні багато хто чув сам термін - Big Data, однак мало хто знає напевне, що він означає. Фактично йдеться про аналіз великого масиву даних для вирішення того чи іншого завдання. В 2016 році вперше Big Data були застосовані у виборчій кампанії.

Швейцарське видання Das Magazin провело розслідування, в ході якого встановило, що за інтернет-кампаніями як перед референдумом в Британії, так і перед виборами президента США стоїть одна і та ж фірма, яка займається аналізом Big Data - Cambridge Analytica. Компанія використовує метод, розроблений психологом Міхалом Козінським, який дозволяє навіть на основі 68 "лайків" у соціальній мережі можна визначити колір шкіри людини з вірогідністю 95%, її сексуальну орієнтацію з вірогідністю 88%, а головне - яку з політичних партій вона підтримує. Це дозволило команді Трампа більш ретельно і адресно агітувати американців перед виборами.

Попри всі експертні оцінки і висновки соціологів, Трамп переміг. Не виключено, що це сталося завдяки новітнім технологіям, застосованим там, де їх раніше не використовували. Якщо це так, тоді вибори у всьому світі після 2016-го більше не будуть такими, якими ми їх знали.

Трагедія в Алеппо

Повітряна військова авантюра Росії в Сирії почалася ще у вересні 2015 року під приводом боротьби проти тероризму. Однак, вже на початку 2016-го стало зрозуміло, що цілями для російських літаків стали не так бойовики "Ісламської держави", як сили сирійської опозиції, які воюють проти режиму президента Башара Асада. Однією з найбільш гарячих точок стало місто Алеппо – друге найбільше місто Сирії під контролем опозиціонерів, яке війська режиму оточили і морили голодом. Російські бомби постійно падали на позиції ворогів Асада, а також на мирні цілі, такі як школи, лікарні і польові шпиталі. До кінця року в Алеппо не лишилося жодної функціональної медичної установи. Тим часом, Росія, користуючись правом вето, блокувала всі резолюції Ради безпеки ООН щодо Сирії і Алеппо. Представники США, Франції і Великої Британії звинуватили Москву і Дамаск у вчиненні військових злочинів. Однак, Захід не зміг навіть запровадити нові санкції, щоб покарати Кремль за це. В грудні стало зрозуміло, що падіння Алеппо неминуче. Війська Асада за підтримки іранських бойових груп, "Хезболли" і російської авіації захопили все місто. Криваві події в Алеппо стали одним з найбільш трагічних епізодів громадянської війни в Сирії.

Велика Британія на вихід

Через тиск з боку популістів з партії UKIP прем'єр-міністр Девід Кемерон на парламентських виборах у 2013 році пообіцяв провести референдум щодо членства Великої Британії в ЄС. Зрештою, такий референдум відбувся 23 червня 2016 року. Перед голосуванням економісти попереджали про тяжкі наслідки для фінансового і банківського секторів, а політики висловлювали страхи, що мирний процес у Північній Ірландії може бути зірваний, оскільки він опирався на членство Об'єднаного Королівства і Ірландії в ЄС. Але результати продемонстрували, що, попри всі аргументи, популістам все ж вдалося схилити британців на свій бік. Девід Кемерон пішов у відставку, поступившись кріслом прем'єра Терезі Мей. Вона пообіцяла, що почне процес Brexit ближче до вести 2017 року. Тим часом, фунт стерлінгів впав до небаченого десятиліттями курсу, а питання доступу британських компаній до єдиного ринку Євросоюзу лишається невизначеним. Шотландія знову заговорила про незалежність через бажання зберегти членство в союзі.

Переворот в Туреччині

Anadolu Agency
Увечері 15 липня на вулицях Анкари і Стамбула з'явилася бронетехніка і військові, які перекрили вулиці. Над ключовими містами Туреччини кружляли військові літаки і гелікоптери, а прем'єр-міністр Біналі Їлдирим заявив, що в країні почалася "спроба військового перевороту". ЗМІ повідомляли про постріли і вибухи в Стамбулі і Анкарі. Через годину після заяви прем'єрагрупа військових оголосила, що взяла владу в свої руки, звинувативши президента Раджепа Таїпа Ердогана в "зраді" і "встановленні автократії".

Невдовзі в ефірі турецького телебачення сам президент Ердоган закликав своїх прихильників вийти на вулиці. Демонстранти почали чинити опір військовим, які відкрили по ним вогонь. Під тиском мас військові почали здаватися поліції. Переворот провалився. Пізніше президент Ердоган оголосив, що провальну спробу скинути владу влаштував клерик Фетуллах Гюлен, який живе у США. Це створило напругу у турецько-американських відносинах. Крім того, Ердоган почав масові чистки серед військових. Тисячі з них потрапили під арешт або були звільнені.

Помер президент Узбекистану

Вперше про смерть першого президента Узбекистану Іслама Карімова ЗМІ повідомили 29 серпня. Однак, офіційний Ташкент заперечував це, підтверджуючи лише госпіталізацію. 1 вересня на святкуванні Дня незалежності Узбекистану навіть урочисто зачитали промову, написану нібито Карімовим. Але вже 2 вересня узбецький уряд підтвердив смерть президента. Як виявилося, він кілька днів провів у коматозному стані третього ступеню після інсульту. 3 вересня в Самарканді відбувся похорон Іслама Карімова.

Смерть першого президента дала надію на зміни, яких Узбекистан не бачив з дня розпаду СРСР. Видання The Guardian писало, що очевидних наступників Карімова серед членів його сім'ї фактично не було. Тож до влади міг прийти хтось новий з амбіціями реформатора. Однак, цього не сталося. На виборах 4 грудня переміг представник вже існуючого істеблішменту - прем'єр-міністр Шавкат Мірзійоєв. Його інавгурація пройшла через тиждень.

Фідель Кастро помер

Лідер кубинської революції, який правив "Островом Свободи" п'ять десятиліть, помер 25 листопада 2016 року. Хоча плітки про його можливу смерть поширювалися за довго до цього, адже фактично з 2006 року, коли він через хворобу передав владу в руки брата - Рауля Кастро - Команданте не з'являвся на публіці. Лише зрідка таблоїди публікували нечіткі знімки, на яких нібито був живий Фідель Кастро.

Смерть романтизованого лідера комуністичної Куби стала символом завершення епохи. Щоправда, навряд чи вона радикально змінить життя на острові, зважаючи на те, що при владі лишається Рауль Кастро. Тож збудована багато років тому система продовжить своє існування. Втім, деякі зміни все ж чекають Кубу, зважаючи на відновлення відносин зі США.

[article_attached position="15"]

Падіння бірж

Для світової економіки 2016 рік почався з неприємних новин. 4 січня індекси фондових бірж Китаю почали стрімко падати. На Шанхайській і Шеньчженьській біржах менш ніж через годину після відкриття торги були автоматично припинені. Наслідки дуже швидко розповсюдилися по всьому світу. Втрачати показники почали біржі в Японії, Австралії, Європі і навіть в США. Ціни на сировину, а особливо нафту, теж відчутно зменшилися. Вартість бареля наблизилася до 30 доларів. Експерти пов'язували падіння з недостатньо високим збільшенням індустріальних показників Китаю. Економічне зростання країни скоротилося до 6.5%, хоча до того складало тверді 7%. Відомий фінансист Джордж Сорос заговорив про повторення кризи 2008 року. А видання The Economist писало, що сильним економікам світу доведеться постаратися, щоб зберегти зростання глобальної економіки, яку впродовж останніх років рухали країни, що розвиваються.

ОПЕК підняв ціни на нафту

Після великого обвалу цін на нафту країни ОПЕК визнали, що час подумати над тим, щоб скоротити видобуток і усунути перенасичення світового ринку. Але переговори про це тривали мало не весь 2016 рік, оскільки сторони не могли домовитися про жодні конкретні дії через розбіжності у поглядах на те, хто і на скільки повинен зменшити виробництво. Зокрема, Іран вимагав, щоб Саудівська Аравія сама тільки скоротила денний видобуток на один мільйон барелів. В той час, як Ер-Ріяд хотів, щоб Тегеран, який не так давно позбувся від західних санкцій і отримав змогу продавати свою нафту, теж взяв участь в скороченні на рівні з усіма. До того ж, важливим було, щоб країни, які не входять в ОПЕК, не захопили частку на ринку тих, хто погодився зменшити виробництво "чорного золота".

Однак 30 листопада у Відні країнам картелю вдалося домовитися про скорочення щоденного видобутку на 1,2 мільйона барелів. При цьому Саудівська Аравія погодилася взяти на себе найбільший удар, скоротивши власне виробництво на 0,5 мільйона. На тлі цих новин ціни на нафту почали зростати і вперше за останні два роки піднялася вище 50 доларів за барель.

Розповсюдження вірусу Зіка

У січні Бразилія оголосила про найбільшу в історії країни епідемію вірусу Зіка. Бразильські лікарі зафіксували понад 4 тисячі випадків ураження немовлят і п'ять випадків загибелі. Невдовзі вірус розповсюдився по всій Південній Америці. Згодом випадки зараження були зафіксовані і в країнах Центральної Америки, Карибського басейну, Північної Америки і Європи. 28 січня Всесвітня організація охорони здоров'я скликала екстрену нараду через загрозу початку пандемії. Експерти визнали, що надто повільно відреагували на його поширення. За рік вірус з'явився в 72 країнах світу. У вересні ВООЗ оголосила, що вірус більше не становить загрози для світу, хоча "пов'язані з ним наслідки залишаються значним і довгостроковим викликом в сфері здоров'я, що вимагають інтенсивних дій".

Нідерландський референдум і асоціація України з ЄС

З подачі політиків-популістів і руху Geenpeil, які зібрали необхідні підписи, нідерландці 6 квітня пішли на консультативний референдум, на якому їм запропонували проголосували "за" чи "проти" ратифікації угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Явка була низькою. Але більшість тих, хто все ж прийшов, проголосували "проти". Виборців переконали, що асоціація означає перший крок до вступу України в ЄС, а також зобов'язує європейські країни надати їй фінансову і військову допомогу, хоча нічого такого угода не передбачала. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запропонував країнам союзу випустити обов'язковий до виконання додаток, який би задовольняв усі страхи нідерландців. Інакше він обіцяв потопити угоду. Після провалу переговорів про створення зони вільної торгівлі між США і ЄС, а також перешкод, які угоді про ЗВТ між ЄС і Канадою створили регіональні парламенти у Бельгії, це здавалося цілком реальним. Провал ще однієї угоди означав би удар по ЄС і його здатності говорити від імені всіх 28 країн. Зрештою, після тривалих переговорів, був досягнутий компроміс. Додатковий документ з роз'ясненнями був ухвалений, хоч і з менш категоричними формулюваннями. Він не вдовольнив популістів, але Рютте зміг заявити, що він врахував волю виборців.

Теракт в Ніцці

Ще після минулорічних терактів у Франції в 2016-му зберігалася напружена атмосфера. Уряд не наважувався скасувати надзвичайні заходи безпеки. Однак це не допомогло запобігти трагедії, яка сталася в Ніцці на День взяття Бастилії. Вантажівка з'явилася на набережній, коли натовп насолоджувався святковим салютом. За кермом був 30-річний громадянин Франції і Туніса, який почав чавити людей колесами. Згодом з'ясувалося, що в нього були психічні проблеми. Машина проїхала кілька сотень метрів, вбивши 86 людей. В результаті нападника застрелили поліцейські. Цей теракт став одним із найбільш резонансних у Європі в 2016 році.

Землетрус в Італії

repubblica.it
Потужний землетрус магнітудою 6,4 бали стався 24 серпня в Центральній Італії неподалік від міста Перуджа. Підземні поштовхи були відчутні навіть у Римі. Через годину після першого землетрусу стався другий потужністю 5,5 балів. Поштовхи призвели до масових руйнацій будівель і історичних споруд в кількох містах. Найбільше постраждали Аккумоли, Аматриче, Посту і Аркуата-дель-Тронто. Сотні людей опинилися під завалами. В результаті 281 людина загинула, а ще 388 – опинилися в лікарні з різними травмами. Через три дні в Італії оголосили загальнонаціональну жалобу. Згодом уряд оцінив збитки в понад один мільярд доларів.

[article_attached position="10"]

Напади на жінок в Німеччині

2016 рік почався зі скандалу в Німеччині, де в місті Кельн просто в новорічну ніч сталася серія нападів на жінок. Цей інцидент викликав широкий резонанс у суспільстві і обурення. В німецьких містах почали з'являтися "добровольчі загони", які патрулювали вулиці, а обурені німці влаштовували акції протесту. Тим часом, кількість скарг від постраждали зростала. З'ясувалося, що подібні напади сталися у 12 регіонах Німеччини. 18 січня німецькі слідчі повідомили про 883 скарги, з них 497 – стосувалися сексуального насилля. За підозрою в участі у нападах в Німеччині арештували 31 людину. Прокурор Кельна Ульріх Бремен заявив, що більшість підозрюваних – це "люди, які шукають притулку в Німеччині". Інцидент посилив напругу в країні, спричинену напливом біженців з Близького Сходу і мігрантів з Африки. Цим скористалися націоналістичні партії.

"Можливо винний" Путін

На початку року у Великій Британії тривав відкритий судовий розгляд справи щодо обставин вбивства колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка. На основі всіх наведених доказів 21 січня Високий суд Лондона постановив про "можливу причетність" президента Росії Володимира Путіна до отруєння загиблого радіоактивним полонієм.

"Із урахуванням усіх доказів і аналізу, я вважаю, що операція ФСБ, була спрямована на те, щоб убити Литвиненка, і, ймовірно, схвалена Патрушевим, а також президентом Путіним", - йдеться в доповіді судді Роберта Оуена.

Це викликало дипломатичний резонанс. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав відкритий розгляд справи щодо вбивства Литвиненка "виставою". При цьому він заявив, що Високий суд Лондона "не навів жодних доказів", які б підкріплювали його висновки. У свою чергу, прем'єр-міністр Девід Кемерон пообіцяв рішуче відповісти Росії за причетність влади до вбивства дисидента на британській території.

[article_attached position="11"]

Протести в Південній Кореї

У листопаді в Південній Кореї спалахнули масові протести проти президента Пак Кин Хе, яка опинилася в центрі скандалу. За даними слідства, президент перебувала під сильним впливом своєї подруги Цой Сун Сіль, яка, не займаючи офіційної посади при главі держави, правила її тексти промов, мала доступ до секретних документів і отримувала мільйони доларів на діяльність некомерційних організацій, які витрачала на особисте збагачення. Сама Цой Сун Сіль зараз знаходиться під арештом.

Але головне те, що південнокорейські демонстранти змогли домогтися свого і змусити правлячий клас всерйоз подумати над питанням відставки президента Пак Кин Хе. Сама глава держави неодноразово просила вибачення у свого народу і заявила про готовність піти у відставку після створення "відповідних політичних умов". Але парламент уже проголосував за її імпічмент. Правда адвокати Пак Кин Хе називають рішення незаконним і оскаржують його в Конституційному суді.

Провал конституційної реформи в Італії

Конституційна реформа в Італії мала на меті скоротити повноваження і склад Сенату. Голоси сенаторів враховувалися б лише в ключових питаннях. Маттео Ренці, ставши прем'єр-міністром Італії, наполягав, що країну можна модернізувати, лише якщо добре струснути політичну систему і змінити її структуру.

Противники реформи наполягали, що пропоновані Ренці зміни недемократичні і скоротять зв'язок влади з виборцями. Ренці був впевнений, що зможе легко впоратися з опором. Тому він пообіцяв, що в разі поразки піде у відставку. Врешті 4 грудня 2016-го італійці пішли на референдум і проголосували проти конституційної реформи. А прем'єру не лишалося нічого іншого, окрім як виконати обіцянку і піти.

Все це сталося в дуже невдалий час, коли банківська система Італії переживала серйозні труднощі через накопичення великої кількості ненадійних позик. Відставка Ренці означала початок політичної кризи в Італії - третьої найбільшої економіки єврозони. Відтак спільній європейській валюті теж пророкували серйозні проблеми через провал італійського прем'єра. Якби євро обвалився, це б збілишло боргові навантаження на банки Італії, що потенційно могло б викликати ланцюгову реакцію в усій банківській системі Європи. Поки що цього не сталося завдяки рішенню президента Італії Серджо Матареллі не проводити дострокові вибори, а призначити нового прем'єра. Євро пережив коливання, з яким ЄЦБ зміг впоратися. Однак ситуція лишається хиткою.

[article_attached position="16"]

Росія і Туреччина відновили дружбу

Період фактичного розриву відносин між Москвою і Анкарою, який почався після збиття турецькими військовми російського Су-24, закінчився в 2016 році. Потепління у відносинах почалося після перевороту в Туреччині. Президент Володимир Путін фактично зробив перший крок, зателефонувавши Раджепу Таїпу Ердогану, щоб висловити свою підтримку.

9 серпня в Санкт-Петербурзі Путін і Ердоган зустрілися після турецького листа "з вибаченнями", які Анкара і Москва трактували по-своєму. Також Ердоган переклав на заколотників вину за збитий російський Су-24. Відновлення російсько-турецької дружби дозволило розморозити роботу над ГТС "Турецький потік", через який Москва зможе транспортувати газ в Європу в обхід України. Крім того, Росія збудує в Туреччині атомну електростанцію "Аккую" і збільшить постачання своїх енергоносіїв. Також турецькі фірми позбудуться проблем, виконуючи в Росії будівельні роботи перед Чемпіонатом світу з футболу, який пройде 2018 році. Під кінець року Анкара і Москва навіть взялися разом вирішувати, як закінчити війну в Сирії без участі в процесі США і ЄС. Тож Москва від відновлення відносин здобула велику перевагу. Туреччина ж отримала російський аргумент у особистій суперечці із Заходом.

[article_attached position="17"]

Допінговий скандал на Олімпіаді

В 2016 році пройшли літні Олімпійські ігри в Ріо-де-Жайнейро, які не обійшлися без скандалу. Російська збірна ледве не втратила можливість виступити через вживання спортсменами допінгу.

Все почалося з того, що ще в 2015 році в німецькій і американській пресі з'явилися статті про те, що російські спортсмени вживали допінг на Олімпіаді в 2012 році. WADA взялася розслідувати цю інформацію.

В 2016 році до початку змагань в Бразилії вдалося з'ясувати, що шахрайство з допінгом тестами для його виявлення відбувалося і під час зимових Олімпійських ігор в Сочі в 2014-му. При цьому ФСБ і інші російські владні структури брали в цьому участь. WADA, а згодом і 19 країн, почали вимагати відібрати у Росії право брати участь і літній Олімпіаді в Ріо-де-Жайнейро. Москва тривалий час заперечувала всі обвинувачення, називаючи їх "політично мотивованими". Втім, у кінці серпня Міжнародний олімпійський комітет все ж вирішив дозволити російським спорстсменам взяти участь у змаганнях. Але скандал дав поштовх загостренню боротьби з шахрайством у спорті. Багато олімпійських чемпіонів, серед яких і українські, вже втратили свої медалі.

Поділитися
Підготував/ла Лесь Димань
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі