Про це пише The Economist, нагадуючи, що Улюкаєв входив у блок технократів уряду, а голова "Роснефть" Ігор Сєчін, у якого екс-міністр нібито вимагав 2 мільйонів доларів хабаря, член близького кола президента Володимира Путіна із когорти так званих "силовиків".
Улюкаєв і його соратники наполягають, що він не міг вимагати від Сєчіна хабар, оскільки його політична "вага" у російській авторитарній системі влади значно вища. Сам колишній міністр фінансві запевняє, що Сєчін і генерал ФСБ Олег Феоктістов підставили його. При цьому, сторона захисту звертає увагу, що на всіх записаних переговорах ніхто навіть не згадує про якісь гроші.
Видання зауважує, що судова справа проти Улюкаєва відкриває унікальний вид на внутрішнє жиння російської влади. Розшифровки перехоплених телефонних дзвінків вголос читали у суді, так само як і відверто говорили про те, як Сєчін роздавав лояльним чиновникам корзини з сосисками, виготовлених з тварин, який голова "Роснефти" нібито забивав сам.
Напевне, найбільш красномовним моментом справи стали останні слова самого Улюкаєва у суді, під час виголошення яких він визнав вину, але не в тих злочинах, в яких його звинуватили.
"Я винний в тому, що надто часто йшов на компроміси, обирав легкі шляхи, і часто ставив мою кар'єру і благополуччя вище власних принципів", - сказав він.
"Я був втягнутий у безглуздий бюрократичний хоровод, я отримував подарунки і роздавав їх сам теж", - додав він.
Улюкаєв відомий своїми пошуками дна російської економіки. Зокрема, в серпні 2016 року він заявив про те, що у нього є відчуття дна падіння. "Але це все дуже особисте. Видно, що ми десь на "дні" лежимо, або як назвати цей рух", - сказав він.