В 2015 році Путін влаштував військове вторгнення в Сирію для того, щоб підтримати одного з найбільш нещадних диктаторів у світі. Росія захистила режим Башара Асада попри те, що він застосував заборонену хімічну зброю.
В 2016 році Путін порушив американський суверенітет, викрадаючи дані і поширюючи пропаганду з метою вплинути на президентські вибори в США.
"Необхідно, щоб США і наші союзники почали розвивати більш ефективні стратегії стримування російської агресії, як ми це робили під час Холодної війни. Однак, попри все це, ми повинні продовжувати вирішувати проблему ядерного змагання і формувати стратегічний ядерний ландшафт з Росією за допомогою жорсткого, послідовного і ефективного контролю озброєнь, знову ж таки, як у часи Холодної війни", - пишують на сторінках Washington post колишній посол США в Росії Майкл МакФолл і екс-директор Ради з національної безпеки США, директор "Групи з ядерної кризи" Джон Волфстал.
Вони зауважують, що і Росія, і США виконали свої зобов'язання за угодою про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, яка була підписана президентами Бараком Обамою і Дмитром Медведєвим в 2010 році. Для цього обидві сторони скоротили кількість ядерних боєголовок і носіїв для них. Згідно з умовами угоди, Москві і Вашингтону дозволено мати не більше 1550 стратегічних ядерних наступальних боєголовок і 700 пускових систем для них. Тож розміри ядерних арсеналів у обох країнах стали найменшими з часів президента Двайта Ейзенхауера.
Втім, угода, підписана в 2010 році, не буде діяти вічно. Термін її дії спливає в 2021-му. Відраза адміністрації Дональда Трампа до всього, над чим працювала команда його попередника, в суміші з виправданими занепокоєннями через російські порушення угоди про скорочення ракет середньої і малої дальності від 1987 року унеможливлюють будь-який серйозний діалог про контроль озброєнь.
І це, на думку авторів, помилка. Уроки Холодної війни говорять, що ядерну війну не можна допустити, а в гонці озброєнь неможливо перемогти. Звісно, потрібно подбати про сильне і ефективне стримування для захисту союзників. Ядерних сил США і запланованої можернізації вже більш ніж достатньо для ефективного стримування на десятиліття вперед. Але угоди про контроль озброєнь на кшталт тієї, яку Обама підписав з Медведєвим, також в інтересах американської національної безпеки.
Інспекції на місцях дозволили російським і американським інспекторам проконтролювати виконання домовленостей і реальне скорочення загроз. США і Росія провели більше 100 таких перевірок і обмінялися тисячами сторінок інформації про нинішні і майбутні ракетні системи. Угода про скорочення стратегічних наступальних озброєнь дала Вашингтону безцінну і незамінну інформацію про російський ядерних арсенал, а також допомогла оцінити майбутні російські можливості. Виконання угоди з боку США дозволило продемонструвати прихильність до скорочення ядерних арсеналів і лідерство в цьому процесі на глобальному рівні. Всі ці цілі вдалося досягти без шкоди для національної безпеки.
В 2013 році Росія відкинула пропозиції провести подальше скорочення і наголосила, що будь-які майбутні угоди повинні стосуватися систем протиракетної оборони і навіть неядерних озброєнь у Європі. Інші наголошували, що наступний етап ядерного роззброєння повинен стосуватися також інших ядерних країн. На додачу до всіх цих проблем важко уявити початок переговорів у нинішніх складних умовах. Але автори нагадують, що в 60-80-х роках минулого століття, коли США доводилося вести переговори з ще більш ворожим СРСР, умови теж були не прості.
Замість того, щоб відгороджуватися від широких обговорень, Вашингтон повинен підтримати їх початок. Уряду варто розширити порядок денний, включивши в нього занепокоєння через великі запаси ядерних стратегічних озброєнь Росії, побудову нових ракет далекого радіусу дії, створення нових ядерних торпед, а також через те, як Москва порушує угоди.
Ніхто не може передбачити, чи нові переговори про контроль озброєнь принесуть якийсь результат, так само як і те, якими будуть новими домовленості. Але не важко уявити, що буде без передбачуваності прозорості, які забезпечують вже ухвалені договори.
Видання New York Times писало, що ядерна зброя повертається у відносини між США і Росією. Один з найбільш сумнівних пунктів нової стратегії говорить про те, що США можуть застосувати ядерну зброю у відповідь на нищівну атаку на американську інфраструктуру, здійснену навіть неядерними силами.
Раніше президент США Дональд Трамп виступив зі своїм першим щорічним посланням до Конгресу США "Про становище країни", під час якого, говорячи про зовнішню політику, назвав Росію і Китай суперниками, які кидають виклик американським інтересам, економіці і цінностей. Тому, щоб стримувати акти агресії і відповідати на зовнішні виклики, глава держави підкреслив необхідність модернізувати і перебудувати наявний ядерний арсенал.