США та Росія обговорювали енергетичні угоди під час останніх мирних переговорів щодо України – Reuters

Високопосадовці США та Росії у серпні  обговорили кілька енергетичних угод у кулуарах переговорів, які стосувались угоди про досягнення миру в Україні, пише Reuters із посиланням на п’ять джерел, знайомих з переговорами.

Співрозмовники агентства зазначили, що угоди були запропоновані як стимули для заохочення Кремля до миру в Україні та для послаблення Вашингтоном санкцій проти Росії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Стубб на прикладі США пояснив вимогу РФ до України відмовитись від Донбасу

Зокрема, посадовці обговорили можливість повернення Exxon Mobil до російського нафтогазового проекту Сахалін-1. Також обговорювали питання про придбання Росією американського обладнання для своїх проектів зі скрапленого природного газу, таких як «Арктика СПГ 2», який перебуває під санкціями Заходу. Ще одна пропозиція стосувалась покупки США  у Росії атомних криголамів.

За словами трьох джерел, переговори відбулися під час візиту посланця США Стіва Віткоффа до Москви на початку серпня, коли він зустрівся з президентом Росії Владіміром Путіним та його інвестиційним посланником Кирилом Дмитрієвим. За словами двох джерел, пропозиції  також обговорювали в Білому домі з президентом США Дональдом Трампом, а потім під час саміту на Алясці 15 серпня.

«Білий дім справді хотів опублікувати заголовок після саміту на Алясці, оголосивши про велику інвестиційну угоду. Ось так Трамп відчуває, що чогось досяг», – сказало одне із джерел.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

NYT: Трамп покладається на особисту дипломатію з Путіним. Результат — стратегічна плутанина

Нагадаємо, що Дональд Трамп погрожував запровадити додаткові санкції проти Росії, якщо мирні переговори не досягнуть прогресу, а також запровадити жорсткі мита проти Індії, основного покупця російської нафти, що ускладнить експорт із Росії.

Водночас, того ж дня, коли відбувся саміт на Алясці, Путін підписав указ , який може дозволити іноземним інвесторам, включаючи Exxon Mobil, повернути собі частки в проекті Сахалін-1. Це обумовлено тим, що іноземні акціонери вживуть заходів на підтримку скасування західних санкцій проти Росії.

Компанія Exxon вийшла з російського бізнесу у 2022 році після вторгнення в Україну, сплативши збитки у розмірі 4,6 мільярда доларів. Того ж року Кремль конфіскував її 30% частку оператора в проекті Сахалін-1 на Далекому Сході Росії.

Також США запровадили кілька хвиль санкцій проти російського проєкту Arctic LNG 2 та припинили доступ до суден льодового класу, необхідних для роботи в цьому регіоні протягом більшої частини року. Проєкт належить компаній «Новатек», яка минулого року почала співпрацювати з лобістами у Вашингтоні, щоб спробувати відновити відносини та скасувати санкції.

У квітні завод Arctic LNG 2 відновив переробку природного, а п'ять вантажів з проекту було завантажено на підсанкційні танкери.

За словами одного з джерел, Вашингтон прагне спонукати Росію купувати американські технології, а не китайські, в рамках ширшої стратегії відчуження Китаю та послаблення відносин між Пекіном і Москвою.

Про результати саміту на Алясці та про те, як і чому Україна опинилася в коридорі можливостей із вибором між поганим і дуже поганим сценарієм, у статті «Зустріч на Алясці: безпісдільний біг діл» пише президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.