США почали втілювати стратегію щодо посилення впливу в Латинській Америці — WSJ

Спроба адміністрації президента США Дональда Трампа змістити президента Венесуели Ніколаса Мадуро знаменує початок реалізації нової стратегії США щодо посилення впливу в Латинській Америці, пише видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела в адміністрації. Білий дім стурбований просуванням Росії, Китаю та Ірану в регіон.

Зазначається, що в поле зору США потрапляє не тільки Мадуро, але і Куба. В адміністрації Трампа безліч працівників, які вважають, що Куба представляє більшу загрозу безпеці США, ніж Венесуела. За їхніми даними, кубинська розвідка намагається поширити антиамериканські настрої в інших латиноамериканських країнах.

Мета американської адміністрації полягає в тому, щоб розірвати зв'язки між Венесуелою і Кубою і зруйнувати режими в обох країнах.

"Наростаюча напористість США виникає з бажання Білого дому частково відновити підхід адміністрації Барака Обами, що полягав у зближенні з Кубою за допомогою ослаблення санкцій і вливання американських інвестицій в економіку острова", - пише WSJ.

Газета зазначає, що кубинські спецслужби глибоко інкорпоровані в венесуельську армію і органи безпеки уряду Мадуро. У свою чергу Каракас поставляє Гавані нафту практично за безцінь. Одного разу обсяги поставок досягли 100 тисяч барелів на добу.

По мірі того, як обидві країни стають все більш ізольованими, вони зміцнюють відносини з Москвою, Тегераном і Пекіном.

Повідомляється, що чиновники також звертають увагу на Нікарагуа.

Державний департамент США не раз попереджав про перехід країни в бік автократичного правління, до репресій і насильства з боку уряду. Никарагуанці також приєднаються до потоку мігрантів, які зібралися на кордоні США і Мексики.

WSJ стверджує, що нова стратегія несе серйозні ризики. Якщо підтримка лідера опозиції Хуана Гуайдо у Венесуелі не призведе до повалення Мадуро, жахливі умови у Венесуелі можуть втягнути США в кризу. Крім того, невдача може посилити позиції Ірану, Росії і Китаю в цьому регіоні.

Політична ситуація у Венесуелі стала загострюватися у 2018 році. 20 травня у Венесуелі відбулися дострокові вибори президента. Виборам передували масові протести, учасники яких звинувачували диктатора Ніколаса Мадуро в ігноруванні законів, взятті під варту політичних опонентів і в економічних проблемах країни, де рівень інфляції досяг рекордного рівня. ЦВК оголосила про впевнену перемогу чинного президента Мадуро, якому вдалося отримати 68% голосів на тлі вкрай низької явки. Опозиція бойкотувала вибори і не визнала результати.

11 січня 2019 року спікер місцевого парламенту Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим президентом країни. Після цього по всій країні активізувалися акції протестів проти Мадуро, під час яких загинули більше 40 осіб, заарештовано - понад 850.

Детальніше про ситуацію в країні читайте у статті Олексія Коваля "Гнів Венесуели" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".