Британський регулятор захисту даних ICO завершив своє тривале розслідування щодо компанії Cambridge Analytica. Хоча, жодних значних наслідків це розслідування не дало. Але все-таки є реальні причини для занепокоєння впливом технологічних компаній, зокрема соціальної мережі Facebook, на демократичні процеси, особливо за допомогою використання даних користувачів, пише британська газета The Guardian.
Для того, щоб зрозуміти масштаб впливу соціальних мереж на демократичні процеси, варто лише поглянути на бізнес-модель подібних технологічних компаній та механізми спостереження за користувачами. Подібні технологічні компанії займають центральну роль в цифровому суспільстві, і внаслідок цього отримують потужну владу.
На виборах у США 2016 року політична консалтингова компанія Cambridge Analytica використовувала звичні методи збору та обробки даних, щоб передбачити політичні погляди виборців та націлити їх на відповідну рекламу у Facebook.
Як підсумовує ICO, Cambridge Analytica також співпрацювала з британською компанією Leave.EU, яка підтримувала вихід Британії з ЄС під час референдуму про Брекзит. Як виявив ICO, Cambridge Analytica мала суперечливу практику роботи з даними, але суттєвих порушень закону, здається, не було. Саме тому важко простежити тут вороже «російське втручання».
Насправді, важко однозначно стверджувати те, що Cambridge Analytica змогла кардинально змінити думку виборців за допомогою своїх технологічних інструментів. Насправді те, що Cambridge Analytica робила в США, протягом багатьох років було частиною звичної політичної агітації між партіями, і така практика поширена в усьому світі.
Існують юридичні та етичні занепокоєння щодо того, як мікротаргетинг використовується у політичному спектрі.
Оскільки політичним кампаніям потенційно дозволено поділяти власний електорат, розділяючи виборців на невеликі групи, і ці групи, як правило, є тимчасовими, то мікротаргетинг, який використовує рекламу, досить важко чітко відслідкувати.
Однак, особливо турбує перспектива того, що мікротаргетинг може використовуватися, щоб придушити явку серед прихильників кандидатів-опонентів. Дійсно, це було частиною цифрової стратегії американського президента Дональда Трампа на виборах у 2016 році. Кожен, хто цінує «здорову демократію», повинен це розуміти. Але Cambridge Analytica зіграла лише незначну роль у кампанії Трампа.
Насправді, роль подібних політичних консалтингових компаній незначна, Facebook сам надає усі необхідні інструменти для маніпулювання думками користувачів.
Facebook багато говорить про користувачів, які зловживають соціальною платформою, але насправді, «негативним персонажем» у цьому випадку є сам Facebook.
Серед багатьох інших критичних зауважень виявлено, що рекламні інструменти допомагають поширювати дезінформацію. Попри всі намагання запровадити запобіжні заходи, Facebook мало що зробив для серйозного вирішення проблем.
Бізнес-модель Facebook передбачає аналіз даних про все, що роблять користувачі, та використання отриманої інформації для того, щоб рекламодавці могли орієнтуватися на вподобання користувачів. Але Facebook не єдина компанія, яка цим займається.
Збір та обробка даних є звичною практикою отримання прибутку в інтернеті. Як наслідок, інтернет тепер є машиною глобального нагляду, що підживлюється зловживанням персональними даними в промислових масштабах.
Подібні компанії мають ненажерливий апетит до пошуку даних користувачів для аналізу. Їхні алгоритми аналізу даних - далеко не нейтральні інструменти. Технологічні компанії стверджують, що ці алгоритми використовуються для підтримки активної взаємодії користувачів з соціальними платформами.
Однак, при цьому, сам вміст рекомендацій, які отримують користувачі, не фільтрується. Як результат, алгоритми деяких платформ систематично рекомендують дезінформацію, теорії змови, неонацизм та інші неоднозначні речі.
Це породжує питання про роль дедалі потужніших технологічних гігантів у нашому суспільстві, про суперечливі бізнес-моделі та про безліч можливостей для зловживань. Хоча ситуація з Cambridge Analytica була перебільшена, все-таки, є реальні проблеми зі зловживанням владою, яку Facebook та інші інтернет-платформи мають над демократичними процесами.
Facebook пообіцяв заборонити політичну рекламу в США із наближенням американських президентських виборів, але це лише короткострокове рішення. Не слід дозволяти приватним компаніям, які надають пріоритет прибутку, регулювати політичні процеси в суспільстві.
Так, це приватний бізнес, але зараз подібні компанії відіграють фундаментальну роль у цифровому суспільстві. Втручання необхідне для захисту загального блага. Необхідно звернути увагу на бізнес-моделі цифрового спостереження, широко розповсюджені порушення конфіденційності та, найголовніше, потужність соціальних мереж. Алгоритми, які соціальні платформи використовують для надання рекомендацій користувачам, повинні бути суворо регламентовані. З урахуванням пандемії COVID-19, яка змушує людей більшу частину свого повсякденного життя проводити в інтернеті, ці питання є актуальними як ніколи, резюмує газета.