Багато його колег до того часу вже покинули понівечене війною індустріальне місто, захоплене проросійськими бойовиками, де свобода слова дуже жорстко придушується. Попри це, впродовж трьох років війни Асєєв залишався в Донецьку і писав репортажі під псевдонімом, щоб уникнути проблем з новими господарями міста.
2 червня, під'їжджаючи до Донецька, Асєєв зателефонував матері і пообіцяв, що наступного дня провідає її. Але він так і не приїхав.
Про це пише видання Washington post. Після численних марних телефонних дзвінків друзі і родичі поїхали додому до Асєєва. Але двері його квартири були вибиті, а багатьох його речей включно з комп'ютером не було на місці. Самопроголошена "влада" так званої "ДНР" нічого не сказала рідним.
Згодом з'ясувалося, що бойовики "ДНР" тримають Асєєва без права на контакти в якомусь невідомому місці. Його друзі бояться, що його катували і били. І в них є причини цього боятися. Згідно з даними правозахисників, це постійно відбувається з тими, кого затримують в Донецьку.
"Ніхто не може дати гарантію, що він виживе", - сказав колишній депутат і університетський друг Асєєва Єгор Фірсов, який бере участь у кампанії з визволення журналіста.
Асєєв став одним із сотень людей, а може й тисяч, хто зник чи став військовим полоненим на Сході України. На лінії фронту війна зайшла в глухий кут і протікає в'яло. Але "брудна війна" процвітає на захоплених територіях, де панує беззаконня. Мирні мешканці намагаються вижити, будучи затиснутими між загонами мародерів, яких звинувачують у грабунках, сексуальному насильстві, тортурах і навіть у скоєнні масових страт. ООН задокументували такі військові злочини, фіксуючи випадки свавільного викрадення і затримання по всій зоні конфлікту, зокрема на територіях, підконтрольних проросійським бойовикам. Людей тримають в ізоляції від родичів чи правозахисників у брудних таємних тюрмах, підвалах і імпровізованих місцях позбавлення волі. Точна кількість зниклих невідома, але Міжнародний комітет Червоного Хреста повідомляє, що їх може бути до 2 тисяч.
"Тут так багато хворих людей зі зброєю. Якщо вони захочуть вбити нас, то просто прийдуть і зроблять це. Хто нас захистить?" - сказав слідчим ООН мешканець села біля лінії фронту.
Видання пише, що Комісія з питань прав людини вважає, що обидві сторони у війні в Донабсі вдаються до порушень. В березні неподалік прифронтового міста, яке контролює армія України, було знайдене метрве тіло. У ході пов'язаної з ним справи було затримало офіцера СБУ, якого потім випустили під заставу. А минулого жовтня у захопленій Горлівці двох цивільних розстріляв проросійський бойовик. Коли тіла знайшли, терористи не дозволили родичам навіть упізнати їх. Видання нагадує і про випадок Ігора Козловського, якого схопили і утримують у таємній в'язниці російські сили.
Доля журналіста Асєєва зараз не відома. Його остання стаття під заголовком "Між небом і пеклом" була опублікована того ж дня, коли він зник. Молодий репортер знав про небезпеку, але все одно робив свою роботу.
"Багато хто скаже, що це не виправданий ризик. Але, перш за все, я роблю це для себе. Це моє навчання, яке не можна оцінити ніякими грошима… Стара, затягана теза про те, що на війні не буває переможців, стає свого роду мантрою тут", - скав Асєєв якось в інтерв'ю "Дзеркалу Тижня".
Станіслав Асєєв, який публікувався в DT.UA під псевдонімом "Станіслав Васін", перестав виходити на зв'язок ще 2 червня. Асєєв, що проживає на окупованій території, мав вагомі підстави приховувати своє справжнє ім'я. Редакція DT.UAнаважилася оприлюднити його лише тоді, коли зникла надія на те, що Асєєв – на волі й у безпеці.
Детальніше про зникнення в окупованому Донецьку постійного автора DT.UA Станіслава Асєєва читайте у статті Сергія Рахманіна "Земля Стаса" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".