Слова Путіна про підтримку Туреччиною тероризму мають сенс – The Guardian

З перших днів війни в Сирії саме для Туреччини серед усіх країн в регіоні найбільше було поставлено на кін і вона найбільш прямо втручалася у конфлікт. Турецькі кордони стали головним портом для бійців усіх видів, які хотіли потрапити на сирійську територію. А турецькі прикордонні міста і села прийняли близько мільйона біженців.

Турецькі міжнародні аеропорти теж були заповнені пасажирами. Більшість з 15-20 тисяч іноземних терористів "Ісламської держави" спочатку прилітали в Стамбул чи Адану, а потім вирушали на сирійську територію.

Турецький канал грав на руку союзникам Башара Асада, які, принаймні до знищення російського бомбардувальника турецькими винищувачами, дозволяли чи навіть підтримували "Ісламську державу". Тому слова Володимира Путіна про те, що Туреччина "підтримує тероризм", схвилювало навіть союзників Анкари.

Про це на сторінках The Guardian пише оглядач Мартін Чулов. З середини 2012 року, коли джихадисти почали з'їжджатися в Сирію, їхня присутність була помітною на всьому шляху до кордону: в аеропорту Стамбула, у південних містах Хатай і Газіантеп. Іноземці майже без проблем їздили через Туреччину аж до 2014 року, поки ЄС і США не почали тиснути на Анкару і не змусили вжити заходів для перекриття цього каналу.

Але до того часу "Ісламська держава" вже стала головною силою на півночі і сході Сирії. При цьому, Туреччина підтримувала деякі ісламістські групи і помірковану сирійську опозицію, стверджуючи, що те, що в решті виникне з руїн Сирії матиме мало спільного з початковими цілями сірійської революції.

Європейські дипломати почали бити на сполох, звинувачуючи Анкару у підтримці ісламістів, які їдуть воювати проти Асада, котрий до розстрілу демонстрантів у 2011 році був другом турецького президента Раджепа Таїпа Ердогана. Лише після жорстокої розправи над учасниками протестів вони стали ворогами.

"Ердоган намагався взяти шефство над Асадом. Але після застосування сили проти демонстрантів він образився на сирійського президента", - сказав неназваний західний дипломат.

Коли ситуація в Сирії почала погіршуватися, Туреччина посилила підтримку цілої низки груп і визнала, що джихадисти, які їдуть на війну через турецьку територію, навряд чи хороше явище. У діалозі з Заходом теж відбулася зміна риторики. Анкара відмовилася від визначення "ті, хто спотворює релігію" і почала вживати термін "терористи" у офіційних листах.

Але в цей же час, у деяких аспектах відносини "Ісламської держави" з Туреччиною продовжили розвиватися. Турецькі бізнесмени укладали нелегальні угоди про поставки контрабандної нафти з родовищ, захоплених терористами. Таким чином, бойовики отримували щодня по 10 мільйонів доларів. Впродовж останніх двох років кілька ватажків "Ісламської держави" розповідали The Guardian про те, що Туреччина здебільшого не перешкоджає терористам і рідко наважується прямо їм протистояти.

В травні американські сили на Заході Сирії вбили одного з ватажків "Ісламської держави" Абу Саяфа, який займався контрабандою нафти. На рибальському човні, яким терорист возив нафту через кордон, були знайдені дані про його домовленості з деякими турецькими чиновниками. Документи відправили у Вашингтон і Лондон з попередженням, що вони "можуть мати політичні наслідки".

Невдовзі після того, Туреччина відкрила новий військовий фронт проти курдських сепаратистів, з якими триває конфлікт впродовж останніх 40 років. Анкара дозволила США використовувати турецьку військову базу Інджірлік для бомбардування "Ісламської держави", погодившись приєднатися до американської антитерористичної операції. Але при цьому турецькі війська бомбили в основному позиції курдських загонів у Сирії, які стали найефективнішою наземною силою у війні проти "Ісламської держави". На Заході дізналися про це, але Туреччина як член НАТО залишилася серед союзників США і Великобританії.

Разом з тим, поблажливість до терористів "вилізла боком" самій Туреччині.

"Турки думали, що вони зможуть тримати все під контролем. Але їм не вдалося. Тож їхня помилка спричинила болючі наслідки в центрі Анкари, коли в жовтні смертники "Ісламської держави підірвали себе. І ця помилка буде переслідувати їх ще довго", - сказав неназваний західний дипломат.

Тим часом, президент Франції Франсуа Олланд закликав закрити кордон між Туреччиною та Сирією. Він підкреслив, що сирійська криза зачіпає всі країни Європи. 10 листопада США і Туреччина домовилися посилити тиск на "Ісламську державу". В Білому домі повідомили, що лідери країн обговорили ситуацію в Сирії і "важливість розширення спільних зусиль по зміцненню помірної сирійської опозиції" і посилення тиску на ІД.

4 листопада військові США повідомили, що розглядають можливість надати більше озброєннясирійським повстанцям, які воюють з терористичним угрупуванням "Ісламську державу".

Активізація допомогу ополченцям пов'язана з повітряною військовою операцією Росії в Сирії,яка почалася 30 вересня після відповідного запиту президента країни Башара Асада, якому з моменту початку війни в Сирії в 2011 році Росія надає підтримку, у той час як країни НАТО і ЄС звинувачують режим Асада у військових злочинах і вимагають його відставки.